49-та загальновійськова армія (РФ)

49-та загальновійськова армія
(з 2010)

67-й армійський корпус
(1994—2001)


49-та загальновійськова армія
(1992—1994)
рос. 49-я общевойсковая армия
Емблема армії
На службі1992—2001
2010—дотепер
КраїнаРосія Росія
Вид Сухопутні війська РФ
У складі
 ПдВО
ШтабСтаврополь
Командування
Поточний
командувач
генерал-лейтенант Яків Резанцев

Медіафайли на Вікісховищі

49-та загальновійськова армія — військове об'єднання Сухопутних військ Збройних сил Росії чисельністю в армію. Штаб армії — м. Ставрополь, Ставропольский край. Перебуває у складі Південного військового округу.

У 2022 році частини армії брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, вели бої на південному напрямку.

Історія

Після розпаду СРСР у 1992 році 12-й армійський корпус Радянської армії, що перебував у складі Північно-Кавказького військового округу зі штабом у м. Краснодарі, увійшов до складу Збройних сил РФ. У травні 1992 року перейменований на 49-ту загальновійськову армію.

1 жовтня 1994 року переформований на 67-й армійський корпус.

У 2001 році корпус був розформований.

Формування 2010 року

У липні 2010 року 49-та загальновійськова армія була сформована у складі нового Південного військового округу[1].

Російсько-українська війна

З'єднання та військові частини 49-ї загальновійськової армії у 2022 році брали безпосередню участь у російському вторгненні в Україну та понесли значні втрати[2][3][4].

24 березня 2022 року, радник голови Офісу Президента України Олексій Арестович повідомив, що в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Півдні України, ЗС України завдали удару по передовому командному пункту ворожої 49-ї загальновійськової армії[5][6]. Вже наступного дня, 25 березня 2022 року, стало відомо, що в селі Чорнобаївці на Херсонщині було ліквідовано командувача 49-ї загальновійськової армії генерал-лейтенанта Якова Резанцева[7][8].

Склад

2014

Станом на 2014 рік, у складі армії перебували наступні з'єднання та військові частини:

2018

У складі армії, станом на 2018 рік — 5 бригад (2 мотострілецьких, 1 протиповітряної оборони, 1 забезпечення, 1 управління), 1 батальйон радіоелектронної боротьби, 1 військова база за кордоном у Абхазії:

2021

Станом на 2021 рік, 49-а загальновійськова армія включала:

Командування

Командири

  • (09.01.2011—20.05.2012) генерал-майор Сергій Кураленко
  • (21.05.2012—30.12.2013) генерал-майор Віктор Астапов
  • (09.01.2014—07.2019) генерал-майор Сергій Севрюков
  • (07.2019—08.2020) Михайло Зусько, генерал-майор
  • (08.2020—24.03.2022†) генерал-лейтенант Резанцев Яків Володимирович

Начальники штабу

Заступники

Примітки

  1. 49-я общевойсковая армия : Министерство обороны Российской Федерации. structure.mil.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  2. Чому рашисти повертаються до Чорнобаївки, і до чого тут Миколаїв та Очаків (КАРТИ). (рос.) 22.03.2022, 20:31. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  3. ЗСУ захопили штабні мапи росіян, з них став зрозумілий «феномен» Чорнобаївки. 21.03.2022, 23:00. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  4. ЗСУ захопили штабні мапи армії РФ на південному напрямі: став зрозумілий «феномен» Чорнобаївки. 21.03.2022, 17:28. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  5. Знищено передовий командний пункт 49-ї армії РФ на півдні України — Арестович. 24.03.2022, 18:54. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  6. ЗСУ знищили передовий командний пункт 49-ї російської армії. 24.03.2022, 19:42. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  7. Високопоставлений путінський генерал загинув в Україні. 25.03.2022, 12:23. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  8. В Одеській області збили три крилаті ракети, які летіли на мирні міста. 25.03.2022, 18:21. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  9. Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.

Джерела