39-та окрема мотострілецька бригада (РФ)

33-тя мотострілецька дивізія
(1992-2009)
39-та окрема мотострілецька бригада
(з 2009)
КраїнаРосія

Медіафайли на Вікісховищі

39-та окрема мотострілецька Червонопрапорна бригада (39 ОМСБр, в/ч 35390) — формування Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Дислокується на острові Сахалін, частини бригади розташовуються поруч з Южно-Сахалінськом у Аніва, Хомутове, Охотському й Дачному. Бригада входить до складу 68-го армійського корпусу Східного військового округу.[1]

Історія

Після розпаду СРСР у 1992 році 33-тя мотострілецька дивізія Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

1 червня 2009 дивізія була переформована на бригаду.

У квітні 2014 року бригада увійшла до складу новосформованого 68-го армійського корпусу.[2]

У 2022 бригада взяла участь у вторгненні в Україну, спочатку воювала на київському напрямку. Потім її переправили на схід України, зокрема, в район Ізюму[3].

Побут

У бригаді є помічник командира по роботі з віруючими військовослужбовцями[4].

Склад

2017

  • управління[5]
  • 1-й мотострілецький батальйон;
  • 2-й мотострілецький батальйон;
  • 3-й мотострілецький батальйон;
  • Танковий батальйон;
  • 1-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон;
  • 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон;
  • Реактивний артилерійський дивізіон;
  • Зенітний ракетний дивізіон (8 од. С-300В);
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
  • Розвідувальний батальйон;
  • Інженерно-саперний батальйон;
  • Батальйон управління (зв'язку);
  • Стрілецька рота (снайперів);
  • Рота БПЛА;
  • Рота РХБЗ;
  • Рота РЕБ;
  • Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії);
  • Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника протиповітряної оборони);
  • Взвод управління (начальника розвідувального відділення);
  • Ремонтна рота;
  • Батальйон матеріального забезпечення;
  • Комендантська рота;
  • Медична рота;
  • Взвод інструкторів;
  • Взвод тренажерів;
  • Полігон;
  • Оркестр.

Втрати

Із відкритих джерел відомо про деякі втрати бригади:

Командири

  • 2011—2013 — полковник Рижков, Сергій Борисович[6]
  • 2013—2016 — полковник, з 11 червня 2015 генерал-майор Дзейт Руслан Мусаевич[7] [8] ,
  • 2016—2017 — полковник Шевченко Геннадій Вільямович,
  • 2017 — досі — полковник Юсупов Рустам Авудовіч.

Примітки

  1. 39-я отдельная мотострелковая бригада (в/ч 35390). Войсковые части России (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 23 жовтня 2017.
  2. Курилам придают военно-стратегический облик. Независимая газета (рос.). 21 квітня 2014. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  3. RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, APRIL 2 (англ.). 2 aprile 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |autore= (можливо, |author=?) (довідка)
  4. В области провели мобилизационный сбор. Южно-Сахалинская и Курильская епархия (рос.). 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-23 у Wayback Machine.]
  5. Восточный военный округ — ВВО. Milkavkaz (рос.). 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 25 червня 2017. [Архівовано 2017-04-19 у Wayback Machine.]
  6. Верховный Главнокомандующий своими Указами назначил: Рыжкова С. Б. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  7. На Сахалине депутат Госдумы Георгий Карлов обсудил реформы в армии с командиром 39-й мотострелковой бригады. Sakhalin.info (рос.). 15 травня 2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 11.06.2015 г. № 295 (рос.). 11 червня 2015. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 25 жовтня 2017.