44-та армія (СРСР)

44-та армія СРСР
На службі	1 серпня 1941 — 9 листопада 1943
Країна	СРСР
Належність	Закавказький фронт Кавказький фронт Кримський фронт Північно-Кавказький фронт Південний фронт 4-й Український фронт
Вид	сухопутні війська
Тип	Червона армія
Роль	загальновійськова
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна Іранська операція Битва за Крим (1941—1944) * Керченсько-Феодосійська десантна операція * Операція «Полювання на дрохв» Битва за Кавказ Ростовська операція Донбаська операція Мелітопольська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-майор Петров І. Ю.

Со́рок четве́рта а́рмія (44 А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час німецько-радянської війни з 1 серпня 1941 по листопад 1943.

Історія армії

Сформована в Закавказькому військовому окрузі 1 серпня 1941 року на базі частин 40-го стрілецького корпусу. Незабаром війська 44-ї армії взяли участь у введені радянських та британських військ до Ірану.

Восени 1941 року управління армії було виведене в резерв і перекинуто в Махачкалу. Частини армії, які знаходилися в Ірані, було передано 45-й армії.

У грудні 1941 року 44-та армія була передана Закавказькому фронту і зосереджена на Таманському півострові. 26 грудня 1941 року почалася Керченсько-Феодосійська десантна операція. Війська 44-ї армії були висаджені у Феодосії, але зазнали значних втрат. 15 січня 1942 року німецькі війська перейшли в контрнаступ і відбили Феодосію. Командувач армії Дашичев за невдале командування був знятий з посади і відданий під трибунал.

У травні 1942 року армія була оточена і знищенна біля Керчі.

Влітку 1942 року армія була наново сформована на Закавказькому фронті. Армія брала участь у боях на Кавказі. 24 січня 1943 року армія була передана Північно-Кавказькому фронту, брала участь у наступі на Ростов. 6 лютого 1943 року армія була передана Південному фронту, улітку і восени 1943 року брала участь у боях за Донбас і у форсуванні Дніпра.

9 листопада 44-та армія була розформована, а її війська були передані сусіднім арміям.

Командування

Командувачі

• генерал-майор Хадєев О. О. (серпень — грудень 1941);
• генерал-майор Первушин О. М. (грудень 1941 по 15 січня 1942) (16 січня 1942 О. М. Первушин був важко поранений і після лікування визнаний обмежено придатним до військової служби);
• генерал-майор Дашичев І. Ф., (16 по 21 січня 1942) (у зв'язку з великими втратами під час відходу 44-ї армії, її командувач І. Ф. Дашичев був звинувачений у втраті управління військами і 21 січня 1942 арештований);
• полковник Рождественський С. Є. (січень — лютий 1942);
• генерал-лейтенант Черняк С. І., (8 лютого по 29 травня 1942) (за поразку в Криму С. І. Черняк директивою Ставки 29 травня 1942 звільнений з посади);
• генерал-майор Петров І. Ю. (2 серпня — 10 жовтня 1942);
• генерал-майор Мельник К. С. (10 жовтня — 25 листопада 1942);
• генерал-майор, з травня 1943 генерал-лейтенант Хоменко В. О. (21 листопада 1942 — 7 листопада 1943) (6 листопада В. О. Хоменко загинув — його машина, що під'їхала до переднього краю оборони противника, підпала під обстріл[1]. За іншою версією потрапив у полон)[2].

Посилання

• 44-я армия^[недоступне посилання з травня 2019] на www.victory.mil.ru(рос.)
• Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• 44-я АРМИЯ [Архівовано 19 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• 44-я армия [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Боевой состав Советской Армии на 1 ноября 1942 г.
• Наступление маршала Шапошникова [Архівовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.]

Див. також

• Керченсько-Ельтигенська десантна операція
• Новоросійсько-Таманська операція
• Новоросійська операція (1943)
• Новоросійська військово-морська база
• Дніпропетровська операція
• Київська оборонна операція (1943)

Література

• Советская военная энциклопедия. Т.8 // — Москва, Воениздат, 1982, 687 с.
• Первушин А. Н., «Дороги, которые мы не выбирали», 2-е изд.,Москва, 1974;
• Гречко А. А.,"Битва за Кавказ", 2-е изд.,Москва, 1973.

Примітки

1. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005., С.247
2. Волкогонов Д. А. Сталин. Политический портрет. — М.: Новости, 1992., С.798