3-тя кавалерійська дивізія (Російська імперія)

3-тя кавалерійська дивізія
На службі	1875 — 1918
Країна	Російська імперія  УНР
Належність	Російська імператорська армія  Армія УНР
Вид	сухопутні війська
Тип	Кавалерія
Чисельність	16 000
Командування
Поточний командувач	Армія УНР Біскупський Василь Вікторович

3-тя кавалерійська дивізія — кавалерійське з'єднання в складі Російської імператорської армії. З початком Української революції 1917—1921 рр. дивізія була частково українізована. Штаб дивізії: Ковно. Входила в 3-й армійський корпус.

Восени 1917 року як вказує Михайло Ковальчук частина бійців 3-й кавалерійської дивізії визнала радянську владу частина оголосила нейтралітет. При цьому на карті що вміщена в книгу Ковальчука М. зазначено що 3-тя кавалерійська дивізія була наполовину украінізірованна.[1]

Про те, що частина дивізії в кінці 1917 року була україномовна писав у своїй книзі Українська армія в боротьбі за державність Лев Шанковський.[2]

Історія

Перша Світова війна 1914-1917

3-тя кавалерійська дивізія брала участь у Першій світовій війні, зокрема Східно-Прусської операції 1914 року [3] та в Люблин-Холмській битві 9-22 липня 1915 року[4][5].

Українська революція 1917—1921 рр.

10 лютого 1918 року Антонов-Овсієнко наказав комісару Ізюмського повіту Шарову роззброїти залишки дивізії яка перебувала в районі Покровська. Матеріальна частина дивізії була передана в ЦШКГД[6].

Станом на 18 січня 1918 року[7]:

Підкорилися РНК РРФСР

• 3-й драгунський Новоросійський полк
• 3-й уланський Смоленський полк
• 3-й Донський козачий полк
• 3-й кінно-артилерійський дивізіон

Заявили про нейтралітет

• 3-й гусарський Єлисаветградський полк — Токаєв Ахмет Хасакоевіч розстріл на початку 1918 року в Донбасі при спробі переходу до добровольців.

Станом на 31 січня Антонов-Овсієнко заявляв що вже половина дивізії заявила про свій нейтралітет[8].

Більшовик Вишняков пише що в кінці лютого 1918 дивізія була ліквідована. Частина дивізії українізувалася і пішла похідним порядком частина, кинули зброю і розійшлися по домівках.

Склад дивізії

Погон полковника 3-го гусарського Єлисаветградського полку, 2-ї бригади 3-ї кавалерійської дивізії, 1912-1917 рр.

• 1-ша бригада (Ковно)
  • 3-й драгунський Новоросійський Е. І. В. Великої Княгині Олени Володимирівни полк
  • 3-й уланський Смоленський Імператора Олександра III полк
• 2-га бригада (Ковно)
  • 3-й гусарський Єлисаветградський Е. І. В. Великої Княжни Ольги Миколаївни полк
  • 3-й Донський козачий Єрмака Тимофійовича полк
  • 3-й кінно-артилерійський дивізіон (Ковно)

Командування дивізії

Начальники дивізії

• 27.07.1875 — хх.хх.1879 — генерал-лейтенант барон Гершау, Олександр Петрович
• 12.04.1880 — 18.11.1894 — генерал-майор (з 15.05.1883 генерал-лейтенант) Краєвський, Костянтин Станіславович
• 24.11.1894 — 17.08.1898 — генерал-майор (з 14.05.1896 генерал-лейтенант) Сухотін, Микола Миколайович
• 24.11.1898 — 12.01.1905 — генерал-лейтенант Волькенау, Іван Васильович
• 08.03.1905 — 29.12.1906 — генерал-лейтенант Бістро, Олександр Миколайович
• 29.12.1906 — 24.07.1908 — генерал-лейтенант Оболешев, Олександр Дмитрович
• 31.08.1908 — 15.05.1912 — генерал-лейтенант Шейдеман, Сергій Михайлович
• 21.05.1912 — 18.08.1914 — генерал-майор (з 03.10.1913 генерал-лейтенант) Бельгард, Володимир Карлович
• 22.08.1914 — 13.04.1917 — генерал-майор (з 06.12.1914 генерал-лейтенант) Леонтович, Євген Олександрович
• 16.05.1917 — 29.04.1918 — генерал-майор Біскупський Василь Вікторович

Начальники штабу дивізії

• 27.07.1875 — 06.02.1876 — полковник Макшеєв-Машона, Микола Олександрович
• 04.11.1880 — 23.12.1889 — полковник Волькенау, Іван Васильович
• 05.02.1890 — 24.02.1892 — полковник Гарнак, Олександр Леонтійович
• 11.03.1892 — 09.01.1895 — полковник М. Н. Есаулов
• 09.01.1895 — 20.07.1895 — в. д. полковник Бобир, Микола Павлович
• 28.07.1895 — 28.01.1900 — Генерального штабу полковник Зарубін, Микола Олександрович
• 17.02.1900 — 24.03.1901 — в. д. полковник Бенескул, Володимир Онуфрійович
• 21.03.1901 — 03.03.1903 — полковник Іозефовіч, Фелікс Домінікович
• 24.04.1903 — 22.02.1907 — полковник Петерс, Володимир Миколайович
• 22.02.1907 — 17.07.1907 — полковник Усов, Адріан Володимирович
• 17.07.1907 — 22.01.1911 — полковник Рубець, Федір Васильович
• 05.02.1911 — 18.10.1914 — полковник Максимович-Васильківський, Павло Васильович
• 08.11.1914 — 09.05.1915 — полковник А. П. Разгонов
• 14.06.1915 — 22.07.1915 — полковник Н. Н. Жілін
• 16.08.1915 — 16.09.1917 — в. д. підполковник Щербаков, Микола Петрович
• 1917 — підполковник Крейтер, Володимир Володимирович

Командири 1-ї бригади

• 31.08.1881 — 31.10.1881 — генерал-майор Мов, Микола Костянтинович
• 31.10.1881 — 22.06.1886 — генерал-майор сукна, Фрідріх Фрідріхович
• 22.06.1886 — після 01.01.1891 — генерал-майор Арнольді, Євген Кирилович
• 06.09.1891 — 12.05.1897 — генерал-майор Желтухин, Антон Миколайович
• 26.05.1897 — 09.04.1899 — генерал-майор Дембський, Костянтин Варфоломійович
• 28.04.1899 — 03.02.1904 — генерал-майор Карганов, Адам Соломонович
• 04.02.1904 — 03.05.1908 — генерал-майор Коломнін, Дмитро Дмитрович
• 03.05.1908 — 29.01.1915 — генерал-майор Торнау, Олександр Георгійович
• 27.02.1915 — 25.06.1915 — генерал-майор Ладиженський, Гавриїл Михайлович
• 25.06.1915 — 26.06.1916 — генерал-майор Залеський, Петро Іванович
• 26.06.1916 — 04.01.1917 — генерал-майор Ярмінскій Олександр Францевич
• 15.01.1917 — 16.05.1917 — генерал-майор Біскупський, Василь Вікторович
• 19.05.1917 — полковник Хмиря, Петро Євгенович Командири 2-ї бригади
• 27.07.1875 — 12.04.1880 — генерал-майор Краєвський, Костянтин Станіславович
• 20.04.1880 — 01.11.1889 — генерал-майор Жданов, Володимир Петрович
• 07.02.1890 — 17.11.1890 — генерал-майор Мандрикін, Олексій Григорович
• 26.11.1890 — 07.11.1895 — генерал-майор Иловайский, Ілля Васильович
• 20.11.1895 — 04.04.1901 — генерал-майор Трегубов, Олександр Олександрович
• 14.04.1901 — 18.02.1910 — генерал-майор Верба, Федір Семенович
• 23.02.1910 — 22.06.1912 — генерал-майор Іванов, Олександр Миколайович
• 22.06.1912 — 09.11.1913 — генерал-майор Миколаїв, Андрій Михайлович
• 09.11.1913 — 11.10.1914 — генерал-майор барон фон Майдель, Володимир Миколайович
• 26.12.1914 — генерал-майор Хандак, Павло Георгійович

Командири 3-го кінно-артилерійського дивізіону

• 06.05.1895 — 28.12.1895 — полковник Левицький, Олександр Пафнутьевич

• 01.01.1896 — 02.05.1900 — полковник Слезкин, Олексій Михайлович
• 22.05.1900 — 18.02.1907 — полковник Блюмер, Каспар Миколайович
• 14.03.1907 — 25.08.1908 — полковник Белькович, Микола Миколайович
• 25.08.1908 — 10.12.1913 — полковник Давидов, Григорій Олексійович
• 13.01.1914 — 31.03.1915 — полковник Захарченко, Іван Олександрович
• 11.05.1915 — полковник С. Д. Полянскій

Перейшли в Українську армію

• Біскупський Василь Вікторович
• Григор'єв Георгій Володимирович — начальник похідної канцелярії Гетьмана.
• Сілін Анатолій Георгійович — полковник Армії УНР.

Примітки

1. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. Стр 446
2. Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. Стр 42
3. Конница в Восточной Пруссии, 1914-й. Пилькален и Каушен. btgv.ru. Процитовано 24 жовтня 2020.
4. Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 1. Три стратегических направления. btgv.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
5. Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 7. Финальный аккорд. btgv.ru. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
6. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 236
7. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 108
8. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1.  Стр 221

Джерела

• Страница на Regiment.ru [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Российский государственный военно-исторический архив. Путеводитель. Том 2. 2006
• Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. — М.: Высший военный редакционный совет, 1924. — 271 с.;
• Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з радянською Росією. 1917—1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Т. 1. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. — 608 с.
• Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958 — 319 с.