21-ша окрема бригада охорони громадського порядку (Україна)

21-ша окрема бригада охорони громадського порядку (з 2014) 21-ша окрема спеціальна моторизована бригада міліції (???—2014)
Нарукавний знак бригади
Засновано	2 січня 1992 року
Країна	Україна
Вид	Національна гвардія
Чисельність	бригада
У складі	Центральне ОТО
Базується	Кривий Ріг, Кропивницький
Оборонець	кошовий отаман Петро Калнишевський
Війни/битви	Війна на сході України Бої за Лисичанськ Бої під Горлівкою Російське вторгнення в Україну (з 2022) Бої за Маріуполь
Нагороди	Почесна відзнака «За мужність та відвагу»

21-ша окрема бригада охорони громадського порядку імені Петра Калнишевського (21 ОБрОГП, в/ч 3011) — військове з'єднання Національної гвардії України. Дислокується переважно в Кривому Розі, має підрозділ в Кропивницькому. Перебуває у складі Центрального оперативно-територіального об'єднання.

Підрозділи бригади брали участь у бойових діях війни на сході України.

Бригада носить ім'я Петра Калнишевського — останнього кошового отамана Запорозької Січі.

Історія

Після відновлення незалежності України сформований наказом КНГУ від 2 січня 1992 р. на базі 25-го окремого спеціального моторизованого батальйону міліції Внутрішніх військ СРСР (в/ч 5445), сформовано як 6-й полк (в/ч 4106) 2-ї Східної дивізії Національної гвардії України.

В 1995 році згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказом командувача НГУ від 26 січня 6-й полк підпорядковано Внутрішнім військам МВС України, де він став 21-ю окремою спеціальною моторизованою бригадою міліції (в/ч 3011).

Російсько-українська війна

2014 року бригада була перейменована і увійшла до складу новоствореної Національної гвардії України.[1] Брала участь у бойових діях на Сході України, зокрема, у визволенні Лисичанська від російсько-терористичних формувань в липні 2014.

Указом Президента України від 23 серпня 2018 року № 240/2018 бригаді присвоєне почесне найменування «імені Петра Калнишевського».[2][3]

У лютому 2022 році активно приймали участь в обороні та охороні міста Кривий Ріг. Коли ворог відійшов від міста разом із ЗСУ перейшли до наступальних дій на Херсонському напрямку.

В квітні 2024 року в районі селища Урожайне бійці бригади взяли в полон російського морпіха [4]

Структура

• 1-й патрульний батальйон;
• 2-й патрульний батальйон (м. Кривий Ріг);
• 3-й стрілецький батальйон (КЕОП та ОГП) (м. Кропивницький)[5];
• батальйон оперативного призначення;
• батальйон бойового забезпечення;
• мінометна батарея;
• медичний пункт.

Командування

• (2001—2011) полковник Голяков Олександр Леонідович[6].
• (2011—2014) полковник Радієвський Олександр Віталійович, загинув в бою.
• (2014-2015) полковник Приходько Андрій Володимирович
• (2015-2018) полковник Мельник В'ячеслав Михайлович[7]
• (2018-2019) полковник Аленін Олександр Геннадійович[8]
• (2019-ц.р.) полковник Білоусов Володимир

Втрати

• Радієвський Олександр Віталійович, генерал-майор, командир військової частини, загинув 23 липня 2014 року.
• Сніцар Павло Леонідович, полковник, командир батальйону, загинув 23 липня 2014 року.
• Коцяр Ігор Олександрович, солдат, стрілець, загинув 23 липня 2014 року.
• Свірський Олександр Миколайович, солдат, загинув 12 березня 2016 року.
• Петренко Анатолій Сергійович, майор, командир батальйону, загинув 12 серпня 2016 року[9].
• Людмила Усенко загинула 8 травня 2022 році на Азовсталі.
• Повалій Роман («Ромео») — помер 3 квітня 2023 року[10].
• Павленко Іван Валерійович, майстер-сержант, загинув 7 грудня 2024 року під Новоторецьком[11]

Примітки

1. Радієвський Олександр Віталійович [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
2. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 240/2018 «Про присвоєння імені Петра Калнишевського 21 окремій бригаді охорони громадського порядку Національної гвардії України»
3. Криворізькій бригаді присвоєно почесне ім'я Петра Калнишевського. http://ngu.gov.ua/. Національна гвардія України. 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
4. Криворізькі Нацгвардійці взяли у полон морського піхотинця РФ
5. Силовые ведомства Украины — структура, численность, потери. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
6. Тяжка хвороба забрала життя полковника Національної гвардії України Олександра Голякова. НГУ. 27 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020. [Архівовано 2020-02-27 у Wayback Machine.]
7. Криворізького полковника відсторонили через прапори СРСР на параді. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 28 лютого 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
8. У Кривому Розі змінили керівника частини, військові якої йшли містом із червоними прапорами. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 13 квітня 2018. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 14 березня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
9. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
10. За життя нацгвардійця Романа Повалія лікарі боролися п'ять місяців. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 жовтня 2024.
11. Кривий Ріг провів в останню путь воїна Нацгвардії Івана Павелка

Посилання

• Військова частина 3011 Національної гвардії України [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Криворізькі нацгвардійці вшанували пам'ять воїнів — героїв АТО [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Криворізькі нацгвардійці здійснили польовий вихід
• У Нацгвардії тривають навчання підрозділів протиповітряної оборони [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Дводенний марш бронетехніки Криворізької бригади Нацгвардії [Архівовано 22 лютого 2018 у Wayback Machine.]