|
1 гривня (банкнота)
1 гривня — найменші за номіналом банкноти в грошовому обігу сучасної України, введені в обіг Національним банком 1996 року. Знаходиться в обігу разом з одногривневими монетами. З 2018 року одногривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. ІсторіяРішення щодо випуску банкнот-гривень було прийнято Верховною Радою УРСР ще у вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу[2]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[2]. Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[3]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[3]. Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління одногривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з середини 1990-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[4]. 14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і одногривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[5][6]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[5]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу одногривневих банкнот третього покоління[7][8]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[9]. Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[10][11]. Одногривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[5]. Опис випусків банкнотЗагальне оформленняОдногривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Володимира Святославича (960/963 — 1015) — великого князя київського (979—1015), князя новгородського (970—988), хрестителя Русі; а реверс — руїни Херсонеса ((перша та друга серії), античного і візантійського міста-держави в південно-західній частині Криму), або Град Володимира (київського дитинця кінця X — 1-ї половини XIII століть, збудованого під час правління князя)[12]. Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[12]. Елементи захистуНацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[13]. Наявні елементи захисту на одногривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14]. Одногривневі банкноти мають такі елементи захисту: водяний знак, захисна стрічка, суміщений малюнок (крім першого покоління), антисканерна сітка, мікротекст, видимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал, флуоресцентний друк, високий друк і орловський друк[13].
Перелік випусківБанкноти першого поколінняБанкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[12]. Номер на банкнотах завжди починалися з одиниці. Розмежувати номери з підписами Вадима Гетьмана і Віктора Ющенка не було можливим, тому що номери ставилися на вже віддрукованих банкнотах обох типів[15]. Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[12].
Банкноти другого поколінняБанкноти цієї серії друкувалися Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 1994 і 1995 роках[12]. Випуск 1994 року мав захисну стрічку із повторюваним словом «Україна», а випуск 1995 року — з повторюваним словом «1 гривня». Цей елемент захисту розміщувався вертикально у товщі паперу між водяним знаком та портретом й виготовлявся із полімерної металізованої кодованої стрічки шириною близько 1,3 мм, яка проглядалася при розгляді банкноти проти світла як темна смужка з видимим прозорим написом[18]. Іншими нововведеннями стали: водяний знак у вигляді портрету Володимира Великого, розташований у білому полі ліворуч купюри; суміщений малюнок[12]. Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2004 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[12].
Банкноти третього покоління (1-й тип)Банкноти цієї серії друкувалися у 2004 і 2005 роках[12]. Одними із нововведень серії стало: крім появи на реверсі — зображення Граду Володимира в Києві — на аверсі, біля портрету Володимира Великого, з'явилося зображення святих; водяний знак представлений, крім портрету Володимира Великого, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «1 ГРН» і тризубом. Київського князя, Володимира Великого, на банкнотах третього покоління почали зображувати з бородою, хоча сам він її ніколи не мав[19][4]. Банкноти ввели в обіг 2004 року. З 2020 року банкноти почали поступово вилучатися, хоча вони зникли з обігу набагато раніше[12].
Банкноти третього покоління (2-й тип)Банкноти третього покоління другого типу друкувалися у 2006, 2011, 2014 і 2018 (у нерозрізаних аркушах) роках. На відміну від першого типу, ці банкноти, хоча і містили аналогічне попереднім випускам оформлення, але вони мали не сіро-зелений, а жовто-блакитний основний колір і виготовлялися на спеціальному нетонованому папері. Вони мали ті ж самі елементи захисту що і попередні випуски. Банкноти другого типу були введені в обіг 22 травня 2006 року. Наразі знаходяться в обігу. З 2020 року вони почали поступово вилучатися з обігу[4].
Банкноти у нерозрізаних аркушахУ зв'язку з підвищеним попитом на нерозрізані аркуші банкнот гривні та численними заявками юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо їх придбання, Нацбанк провів електронний біржовий аукціон із продажу нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (розпорядження Нацбанку від 29 грудня 2018 року № 1803-ра). Електронний аукціон № Е-15 був проведений 24 січня 2019 року об 11:00 годині Універсальною товарною біржею «Контрактовий дім УМВБ»[20]. Окрім цього, Нацбанк з 1 лютого 2019 року приймав онлайн-замовлення на нерозрізані аркуші банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (по 60 банкнот у кожному цілому друкарському аркуші)[20]. Відповідні нерозрізані аркуші банкнот номіналів 1 та 2 гривні випускалися з підписом тодішнього Голови Правління Нацбанку Якова Смолія, із датою «2018». Дані банкноти представлені серією «ЮК»[20]. Враховуючи політику Нацбанку щодо вилучення банкнот української гривні низьких номіналів, дані банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені, для колекціонерів, лише у вигляді цілих нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу[21]. Кількість банкнот в обігуСтаном на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 371,3 млн штук одногривневих банкнот, що складає 13,8 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[22]. Примітки
Література Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:1 Hryvnia
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
.png)
