«12 міфів про радянську фантастику» (рос.12 мифов о советской фантастике) — збірка фантастикознавчих статей російського письменника і критика Антона Первушина. Вийшла друком у жовтні 2019 року у м. Санкт-Петербург[1]. Четверта книга з серії «Лезо бритви», укладачем якої є російський публіцист-фантастикознавець Василь Владимирський[ru][2].
Передісторія та концепція книги
Основою збірки послугував цикл Первушина «10 міфів про радянську фантастику», що друкувався в 2006—2008 роках у журналі «Реальність фантастики». У 2013 році цикл було опубліковано у вигляді окремої книги тиражем 300 екземплярів. До оновленої збірки 2019 року увійшло кілька нових статей, що раніше не публікувалися, а також чимало документальних джерел з історії радянської фантастики.
Книга побудована на протиставленні нових даних і замовчуваних тем ряду стереотипних уявлень, що склалися, на думку автора, під впливом класичних праць з історії радянської фантастики Анатолія Бритикова, Всеволода Ревича та Кира Буличова[3].
Зміст
Олексій Караваєв. З подальшим викриттям
Антон Первушин. Передмова
Антон Первушин. Міф 1. До Івана Єфремова та братів Стругацьких в Радянському Союзі не було фантастики як жанру
Антон Первушин. Міф 2. Радянська влада всіляко «пригнічувала» фантастів, а в окремих випадках фізично знищувала їх
Антон Первушин. Міф 3. За часів Сталіна радянська фантастика обслуговувала тоталітарну ідеологію, тому швидко деградувала
Антон Первушин. Міф 4. В радянській фантастиці сталінського періоду переважала фантастика «ближнього прицілу»
Антон Первушин. Міф 5. В період Великої Вітчизняної війни в Радянському Союзі взагалі не було фантастики
Антон Первушин. Міф 6. У Радянському Союзі не було якісної кінофантастики
Антон Первушин. Міф 7. У Радянському Союзі не було жанру фентезі
Антон Первушин. Міф 8. Радянська фантастика завжди була вторинною по відношенню до американської фантастики
Антон Первушин. Міф 9. «Молодогвардійська» фантастика не мала ніякої цінності, будучи «нуль-літературою»
Антон Первушин. Міф 10. Молодим талановитим авторам шлях в радянську фантастику був закритий
Антон Первушин. Міф 11. Через «техніцизм» радянська фантастика зайшла в глухий кут і не могла розвиватися
Антон Первушин. Міф 12. Радянську фантастику не потрібно вивчати, оскільки немає серйозного предмету для вивчення
Документ № 3. Омелян Ярославський. Мрії Чаянових і радянська дійсність (Правда. — 1930. — 18 октября)
Документ № 4. Записка І. В. Сталіна в журналі «Красная новь» з приводу повісті А. П. Платонова «Про запас» (РГАСПИ. — Ф. 558. — Оп. 11. — Д. 201. — Л. 2-23)
Документ № 5. Рецензія на повість Я. Л. Ларрі «Країна щасливих» (Литературная газета. — 1931. — № 44. — 15 августа)
Документ № 6. Критичний відгук на повість Я. Л. Ларрі «Країна щасливих» (Литературная газета. — 1931. — 18 декабря)
Документ № 11. С. Іванов. Фантастика і дійсність (Октябрь[ru]. — 1950. — № 1)
Документ № 12. Кандидат історичних наук В. Шевченко, інженер В. Струкова, бібліограф В. Сєріков, бібліотекар М. Іванова. Про фантастику і достовірність (Наука и жизнь. — 1951. — № 10)
Документ № 13. Василь Захарченко. До розмови про наукову фантастику (Октябрь[ru]. — 1953. — № 2)
Документ № 14. Микола Томан. Поговоримо про наукову фантастику (Коммунистическое воспитание и современная литература для детей и юношества. — М., 1960)
Документ № 15. В. Шитова. Вигадка без думки. Нотатки про наукову фантастику (Юность[ru]. — 1961. — № 8)
Документ № 16. Ю. Кротов. Фантастика, 1961 рік (Техника – молодежи. — 1961. — № 12)
Документ № 17. Анатолій Бритиков. Що ховається за «кризою» сучасної фантастики (Современная литературно-художественная критика. Актуальные проблемы. — Л.: Наука, 1975)
Нагороди
Цикл Антона Первушина є лауреатом Інтерпрескону[ru]-2009 (Критика / публіцистика), Літературної премії імені І. А. Єфремова за 2009 рік (за літературознавчі і критичні роботи), РосКону-2014 (2 місце за повністю опублікований цикл), премії «Подвійна зоря»-2014 (літературно-критичний жанр)[4].
