12617 Анґелусілезіус

12617 Анґелусілезіус
Відкриття
ВідкривачК. Й. ван Гаутен,
І. ван Гаутен-Ґроневельд,
Т. Герельс
Місце відкриттяПаломарська обсерваторія
Дата відкриття17 жовтня 1960
Позначення
Названа на честьАнґелус Сілезіус
Тимчасові позначення5568 P-L
1977 RY
1986 XB2
12617 Angelusilesius
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD)
Велика піввісь2,639806031995 а. о.
Перигелій2,311798726541 а. о.
Афелій2,967813337449 а. о.
Ексцентриситет0,124254320763
Орбітальний період1566,593975968 д
Середня орбітальна швидкість0,229797896278 °/д
Середня аномалія146,8382129904°
Нахил орбіти8,073201454774°
Довгота висхідного вузла30,52012185809°
Аргумент перицентру321,9529471784°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина13,4

12617 Анґелусілезіус (5568 P-L, 1977 RY, 1986 XB2, 12617 Angelusilesius) — астероїд головного поясу.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,371.

Примітки

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 12617 Анґелусілезіус (англ.) . Процитовано 2013.12.26. Останнє спостереження 2013.12.13.

Див. також

Посилання