101955 Бенну
101955 Бенну (101955 Bennu) — навколоземний астероїд, що входить до групи Аполлона. Астероїд має радіус близько 262 м. Це один з тих космічних об'єктів, для яких імовірність зіткнення із Землею досить висока. У 2135 році він виявиться на відстані близько 300 тисяч кілометрів від Землі[1]. 20 жовтня 2020 року американська міжпланетна станція OSIRIS-REx взяла зразки ґрунту з астероїда[2][3]. Відкриття та назваАстероїд відкритий 11 вересня 1999 року в рамках проєкту з пошуку астероїдів LINEAR в обсерваторії Сокорро. Він названий на честь птаха Бенну, який уособлював душу Осіріса (посилання до космічного апарату OSIRIS-REx, який відправили до астероїда). Назва для астероїда, що отримав тимчасове позначення 1999 RQ36, була запропонована 9-річним хлопчиком і вибрана за підсумками конкурсу серед школярів. ОписСередній діаметр астероїда складає 510 метрів або трохи більше. Період обертання навколо Сонця становить приблизно 1,2 року, орбіта — еліптична, з довжиною великої півосі близько 1,13 а. о. Це астероїд класу «B», рідкісного класу вуглецевих астероїдів, чия поверхня може містити, серед іншого, органічні полімери. Місія OSIRIS-RExНАСА визнала даний астероїд небезпечним для Землі. За ним встановлено постійне спостереження. Компанія Lockheed Martin Space Systems запропонувала НАСА послуги зі створення космічного апарату в рамках проєкту OSIRIS-REx. Мета місії — доставити з астероїда Бенну зразки ґрунту[4]. Крім того, що зібраний ґрунт допоможе вченим і інженерам розробити систему захисту Землі від зіткнення з астероїдом, зразки астероїдного реголіту цікаві ще й тим, що це вуглецева речовина, що утворилася під час формування Сонячної системи і відтоді перебуває в більш-менш незмінному стані. Також планується, що за допомогою встановленої на станції апаратури будуть складені топографічна карта астероїда, карта його температур, карта хімічного складу і тривимірна модель. Запуск апарату здійснено 8 вересня 2016 року[5]. Досягнення астероїда відбулося 2019 року, забір ґрунту — 20 жовтня, а повернення на Землю — 2023 року. Вартість місії оцінюється у 800 млн дол. (без вартості ракети-носія, яка коштуватиме 200 млн дол.). Прилади зонда на початку 2019 р. зафіксували помітний викид пилу з астероїда. 6 січня вчені виявили струмінь невеликих частинок, які вилітали з поверхні Бенну, а протягом наступного місяця було зафіксовано ще 10 подібних подій. Відомо кілька випадків подібної активності в об'єктів з пояса астероїдів — вони починають пускати подібні струмені при наближенні до Сонця. вважається, що подібні Бенну тіла мають складатися з гідрованих мінералів з включенням органічних молекул[6]. Вчені поки не змогли пояснити природу цих вибухів-викидів. Деякі з частинок, що викидається з астероїда, мали розмір у кількадесят сантиметрів. Частина з них під дією гравітації поверталась на поверхню астероїда, інші виривались у відкритий космос, перетворюючись на мікросупутники космічного тіла[7]. У жовтні 2020 року повідомлено, що за гравітаційними дослідженнями у центрі астероїда знаходиться порожнина, всередині якої можна розмістити декілька футбольних полів. Крім того, виявлено, що обертання астероїда Бенну прискорюється, і астероїд може зруйнуватися в найближчому майбутньому, через мільйон років або навіть менше. Зонд НАСА OSIRIS-REx спустився на поверхню Бенну, який відбувся 20 жовтня 2020 року. Зонд взяв зразок ґрунту астероїда, а 24 вересня 2023 року цей зразок доставлений на Землю для подальших досліджень[8][9][2][3]. Через два тижні після того, як капсула зі зразком приземлилася в пустелі штату Юта, науковці у космічному центрі NASA у Х'юстоні провели їхню презентацію[10][11]. Космічний вантаж спочатку досліджували в «чистій кімнаті» на полігоні в Юті, поблизу місця посадки. Потім капсулу доставили до центру у Х'юстоні, відкрили та розділили на менші зразки, щоб згодом розіслати 200 вченим у 60 лабораторіях по всьому світу. Аналіз показав, що ґрунт із Бенну містить аж 10 % води, а також близько 5—10 % вуглецю. Ба більше, команду дослідників спантеличила наявність у зразках великої кількості магнію, натрію та фосфору[12]. Галерея
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia