Гільгаме́ш[2][3], або Ґільґаме́ш[4][5][6], — шумерський цар (бог або посмертний портрет Німрода), який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша). Дослідження фактів про царів міста Кіш, — Агга й Ен-Мебарагесі доводять факт існування Гільгамеша.
Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.
Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.
На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю КішаАззі.
Ага через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Аги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Ага прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою кішців.
У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.
Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.
Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.
George, Andrew [1999], The Epic of Gilgamesh: the Babylonian Epic Poem and Other Texts in Akkadian and Sumerian, Harmondsworth: Allen Lane The Penguin Press, 1999 (published in Penguin Classics 2000, reprinted with minor revisions, 2003. ISBN 0-14-044919-1
George, Andrew, The Babylonian Gilgamesh Epic — Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts, Oxford: Oxford University Press, 2 volumes, 2003.
Gmirkin, Russell E, Berossus and Genesis, Manetho and Exodus, New York, T & T Clark International, 2006.
Hammond, D. & Jablow, A. [1987], «Gilgamesh and the Sundance Kid: the Myth of Male Friendship», in Brod, H. (ed.), The Making of Masculinities: The New Men's Studies, Boston, 1987, pp. 241-258.
Kovacs, Maureen Gallery, transl. with intro. (1985,1989). The Epic of Gilgamesh. Stanford University Press: Stanford, California. ISBN0-8047-1711-7. Glossary, Appendices, Appendix (Chapter XII=Tablet XII). A line-by-line translation (Chapters I—XI).
Oberhuber, K., ed. (1977). Das Gilgamesch-Epos. Darmstadt: Wege der Forschung.
Parpola, Simo, with Mikko Luuko, and Kalle Fabritius (1997). The Standard Babylonian, Epic of Gilgamesh. The Neo-Assyrian Text Corpus Project. ISBN951-45-7760-4 (Volume 1). {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
Pettinato, Giovanni (1992). La saga di Gilgamesh. Milan, Italy: Rusconi Libri. ISBN9788818880281.
Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0.
Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев. — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4.
Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.