Ґудрьод Мисливець

Ґудрьод Мисливець
Ґудрьод Мисливець
Ґудрьод Мисливець
Ілюстрація Ґергарда Мюнте для «Саги про Інґлінґів» видання 1899 р.
Конунг Вестфоллу
поч. IX ст. — бл. 820 р.
Попередник: Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу
Наступник: Олав Ґейрстад-Альв Гальвдан Чорний
 
Народження: кін. VIII ст.
Норвегія
Смерть: бл. 820 р.
Стілвусунд
Причина смерті: Вбивство
Рід: Інґлінґи
Батько: Гальвдан Щедрий на Золото але Скнарий на Їжу
Мати: Лів Даґсдоттір
Шлюб: Альвгільд Альварінсдоттір
Аса Гаральдсдоттір
Діти: Олав Ґейрстад-Альв
Гальвдан Чорний

Ґудрьод Мисливець або Ґудрьод Король Полювання (давньоскан. Guðrǫðr veiðikonungr), також відомий як Ґудрьод Чудовий (давньоскан. Guðrǫðr enn gǫfugláti) — напівлегендарний конунг Вестфоллу з роду Інґлінґів.

Родовід

Докладніше: Родовід Інґлінґів

Життєпис

Практично всі відомості, що стосуються Олава, записані ісландським скальдом Сноррі Стурлусоном в першій сазі «Кола Земного» — в «Сазі про Інґлінґів».

Ґудрьод мав дружину Альвгільд, дочку Ґандальва Альвґейрсона, конунга Альвгейма[1]. Як посаг, отримав частину Вінґулмарка. Від першого шлюбу Ґудрьод мав сина Олава Ґудрьодсона[2]. Після смерті конунга Ґандальв взяв посаг назад, за який потім бився другий син[3].

Коли Альвгільд померла, Ґудрьод забажав взяти шлюб вдруге і послав сватів до Аґдеру до конунга Гаральда Рудобородого[4], маючи намір одружитися з його дочкою Асі Гаральдсдоттір[5]. Гаральд відмовив, через що Ґудрьод вирішив взяти Асу силою[2].

Для викрадення він зібрав кораблі, щоб відкрито напасти на Гаральда. Ґудрьод висадився на берег в Аґдері і по суші несподівано вночі вторгся до маєтку правителя, але оборонці встигли виставити армію. В битві полягли конунг Гаральд і його син Ґюрд, сам же Ґудрьод захопив чимало здобичі включно з Асою. Вона невдовзі народила йому сина Гальвдана[2].

Але подібне одруження коштувало життя самому Ґудрьоду. В пору жнив, осінь, коли Гальвдану виповнився рік, а старшому сину було двадцять, Ґудрьод пішов на бенкет у Стілвусунд[6]. В ту годину він був дуже п'яний і ввечері, коли вже темнішало, він хотів зійти з власного корабля, на якому прибув. Але не встиг він ступити на землю, його грудь простромив списом невідомий чоловік, якого одразу по тому вбили. Його впізнали лише вранці — це був кравець, слуга Аси. Вона не заперечувала, що це було зроблено за її вказівкою[2].

Гіпотези

Було декілька спроб помістити Ґудрьода у більш конкретний історичний контекст. Історики, які цим займалися, прийшли до зовсім інших результатів. Експерименти проливають світло на те, якою легендарною постаттю був Ґудрьод. Послідовність Gudrød–Olav зустрічається не лише в норвезьких джерелах, але також — як Godfraidh–Amhlaeibh — у генеалогії норвезьких правителів-вікінгів у Дубліні (давньоскан. Dyflin)[7].

Кажуть, що Амлайб поїхав до Норвегії в 871 році, щоб допомогти своєму батькові Ґутфріду, чиє королівство опинилося під загрозою знищення. Деякі історики хотіли прирівняти Gudrød зі скандинавської традиції до ірландського Godfraidh. Як історичне ототожнення — зокрема в плані зв'язку джерел — це стикається з серйозним хронологічним розривом. Ґудрьод не міг вже бути норвезьким королем у той час, коли це мало б бути діло аж його онука Гаральда. Тому це ототожнення було відхилено[7].

Примітки

  1. ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
  2. ↑ а б в г «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48
  3. ↑ «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49
  4. ↑ норв. Harald Granraude, давньоскан. Haraldur hinn granrauði
  5. ↑ Ідар Лінд, Давньоскандинавська мітологія від А до Я
  6. ↑ норв. Stivlesund, давньоскан. Stíflusundi, де це місце — невідомо
  7. ↑ а б Norsk biografisk leksikon (дописувач: Клаус Краґ)

Література

  • (норв.) Клаус Краґ: «Ynglingatal og Ynglingesaga: en studie i historiske kilder» (1991) ISBN 82-00-21130-4
  • (англ.) Пітер Гантер Блер: «Olaf the White and the Three Fragments of Irish Annals», том 3 (1939)

Посилання