Ґедеон (Шумлянський)
Ґедео́н Шумля́нський гербу Корчак (пол. Gedeon Szumlański herbu Korczak; бл. 1655, Поділля — 14 лютого 1706, Мінськ[1]) — василіянин, титулярний архієпископ Смоленський Руської унійної церкви. ЖиттєписБув сином Атанасія Шумлянського, пізнішого православного Луцького єпископа і Анни з Демовичів, рідним братом Кирила Шумлянського, який в 1711 р. став православним єпископом переяславським, а його дядьком був єпископ львівський Йосиф Шумлянський[2]. Був спочатку православним монахом в одному з монастирів на Волині, де навіть отримав дияконські свячення, проте згодом завдяки протекції унійного митрополита Кипріяна Жоховського прийнятий до василіян і зарахований на навчання до Папської колегії у Вільні (відрахований в 1680 р. через порушення дисципліни). Деякий час перебував при дворі єпископа Пінського Маркіяна Білозора, потім став секретарем митрополита Жоховського. 1685 р. був візитатором парафій, а 1693 р. разом із о. Йосафатом Гуторовичем, ЧСВВ опрацював список чудес, які сталися у відпустовому Марійському центрі в Борунах (опублікований у книзі Льва Кишки, «Morze łask i szczodrobliwości Boskich», Супрасль 1712, с. 31–33)[1]. 1702 р. отримав номінацію на титулярну Смоленську архієпархію[3], але через небезпеку нападу російських військ мешкав у домініканському монастирі в Мінську. Примітки
Джерела
Посилання
|