Яструб чубатий

? Яструб чубатий
Дорослий самець
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Рід: Яструб (Accipiter) Вид: Яструб чубатий
Біноміальна назва
Accipiter trivirgatus (Temminck, 1824)
Підвиди
A. t. indicus (Hodgson, 1836) A. t. formosae Mayr, 1949 A. t. peninsulae Koelz, 1949 A. t. layardi (Whistler, 1936) A. t. trivirgatus (Temminck, 1824) A. t. niasensis Mayr, 1949 A. t. javanicus Mayr, 1949 A. t. microstictus Mayr, 1949 A. t. palawanus Mayr, 1949 A. t. castroi Manuel & Gilliard, 1952 A. t. extimus Mayr, 1945
Синоніми
Falco trivirgatus Temminck, 1824
Посилання
Вікісховище: Accipiter trivirgatus Віківиди: Accipiter trivirgatus EOL: 914064 ITIS: 175347 МСОП: 22695462 NCBI: 210844 Fossilworks: 373453

Яструб чубатий[2] (Accipiter trivirgatus) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.[3][4]

Чубатий яструб зі спини

Опис

Довжина птаха 30–46 см, вага 224–450 г. Виду притаманний статевий диморфізм: розмах крил самців становить 68-76 см, самок 78-90 см. деякі підвиди різняться за розміром. так, найбільші самці A. t. formosae важать 352 г, самки 563 г.

Чубатий яструб має короткі крила і довгий хвіст, пристосований до маневрування між дерев. Він має на голові невеликий чуб. Верхня частина тіла в самців номінального підвиду темно-коричневого кольору, голова і чуб чорні, щоки світло-сірі. Нижня частина тіла біла, поцяткована коричневими смужками. У інших підвидів голова більш сірого кольору. Очі золоті або оранжеві. в залежності від підвиду. Восковиця і лапи жовті.

Поширення і екологія

Чубіті яструби мешкають на великій тенриторії Південної і Південно-Східної Азії, від західного узбережжя Індії і Шрі-Ланки до Філіппін і Тайваня на сході і Індонезії на півдні. Вони живуть у вологих тропічних і субтропічних лісах, на висоті від 0 до 1800 м над рівнем моря (в деяких районах можуть жити на висоті 2400 м над рівнем моря). Вони часто віддають перевагу лісовим масивам, що межують з відкритим простором.

Таксономія

Виділяють одинадцять підвидів:[5]

• A. t. indicus (Hodgson, 1836), поширений в північних і північно-східних районах Індії, в Непалі, на півдні Китаю, на Хайнані, в Індокитаї і на Малайському півострові;
• A. t. formosae Mayr, 1949, поширений на Тайвані;
• A. t. peninsulae Koelz, 1949, поширений в південно-західній Індії;
• A. t. layardi (Whistler, 1936), поширений на Шрі-Ланці;
• A. t. trivirgatus (Temminck, 1824), поширений на Суматрі;
• A. t. niasensis Mayr, 1949, поширений на острові Ніас (у західного узбережжя Суматри);
• A. t. javanicus Mayr, 1949, поширений на Яві і Балі;
• A. t. microstictus Mayr, 1949, поширений на Борнео;
• A. t. palawanus Mayr, 1949, поширений на Каламіанських островах і на Палавані;
• A. t. castroi Manuel e Gilliard, 1952, поширений на острові Полілло, біля східного узбережжя Лусону;
• A. t. extimus Mayr, 1945, поширений на островах Самар, Лейте, Негрос і Мінданао.

Розмноження

Сезон гніздування зазвичай триває з грудня по травень, хоча в південних регіонах трохи раніше: з лютого по травень на Шрі-Ланці, в січні на Суматрі, з грудня по березень на Яві. У кладці зазвичай 2 яйця. На Шрі-Ланці інкубаційний період триває 34 дні.

Збереження

це численний і широко поширений вид, хоча в окремих регіонах він може бути рідкісним. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки

1. BirdLife International (2012). Accipiter trivirgatus. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Crested Goshawk (Accipiter trivirgatus) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
4. Peroth Balakrishnan, Huisheng Chen. Crested Goshawk Accipiter trivirgatus. Global Raptor Information Network (англ.). The Peregrine Fund. Процитовано 11 серпня 2012.
5. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 23 жовтня 2020.

Посилання

• Знімки і записи чубатого яструба. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.

Джерела

• Dalgleish, R.C. (ed.) (2003): Birds and their associated Chewing Lice: Accipitridae. Version of 2003-AUG-30. Retrieved 2009-JUN-23.
• Elbel, Robert E. & Price, Roger D. (1973): Three new Oriental and New Guinean Degeeriella (Mallophaga: Philopteridae). Pacific Insects 15(1) : 95-101. PDF fulltext
• Grimmett, Richard; Inskipp, Carol, Inskipp, Tim & Byers, Clive (1999): Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton University Press, Princeton, N.J.. ISBN 0-691-04910-6
• Inskipp, Carol; Inskipp, Tim & Sherub (2000): The ornithological importance of Thrumshingla National Park, Bhutan. Forktail 14: 147–162. PDF fulltext [Архівовано 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Singh, A.P. (2002): New and significant records from Dehra Dun valley, lower Garhwal Himalayas, India. Forktail 18: 151–153. PDF fulltext
• Shepherd, C. R. (2018). Crested Goshawk Accipiter trivirgatus may adapt well to life in urban areas across its range in Asia. BirdingASIA 29: 34–35.