Ярмак В'ячеслав Павлович

В'ячеслав Ярмак Ярмак В'ячеслав Павлович
Молодший сержант
бойовий медик стрілецького взводу
Загальна інформація
Народження	2 травня 1984(1984-05-02) с. Харків, Україна
Смерть	3 грудня 2022(2022-12-03) (38 років) с. Діброва (Сєвєродонецький район),Луганська область, Україна (в ході бойових дій)
Національність	українець
Псевдо	"Батум"
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

В'ячеслав Павлович Ярмак (2 травня 1984 — 3 грудня 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

В'ячеслав Ярмак народився 2 травня 1984 року в м. Харкові.

Навчався у Харківській спеціалізованій школі І-III ступенів № 156 Харківської міської ради Харківської області. Закінчив Державний навчальний заклад «Центр професійно-технічної освіти № 3 міста Харкова» (тоді — Міське професійно-технічне училище № 33) за спеціальністю «автослюсар».

У 2012 році разом із родиною перебрався до Львова.

У вільний час захоплювався риболовлею та автомобільними подорожами. Працював регіональним керівником у мережі магазинів роздрібної торгівлі «OLKO».

З початком російського вторгнення в Україну став добровольцем на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та здобув звання «молодший сержант»[1].

3 грудня 2022 року на позиції підрозділу розпочався наступ переважаючих сил ворога. Бойовим медиком молодший сержант В'ячеслав Ярмак надавав першу домедичну допомогу побратимам. Під час евакуації пораненого побратима одна з мін розірвалася близько до бойового медика, внаслідок чого він отримав чисельні осколкові поранення несумісні з життям.

У В'ячеслава Ярмака залишилися мама, дружина та донька.

Нагороди

В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [2] В'ячеславу Ярмаку за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.

В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України №786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю "Захиснику України".

Примітки

1. Забазнова, Наталія (8.12.2022). У Львові прощаються із трьома захисниками України. Суспільне. Процитовано 23.01.2024.
2. Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)