Ян Кміта (руський староста)
Ян Кміта (іноді Ясько Кміта[1] пол. Jan Kmita, бл. 1330 — 7 грудня 1376) — польський шляхтич, військовик, придворний короля, урядник Польського королівства. Представник роду Кмітів гербу Шренява. ЖиттєписНародився близько 1330 року[2]. Походив із родини, яка осіла у Краківському воєводстві. Батько — Ян із Дам'яниць і Вісьнича (пол. Jan z Damianic i Wiśnicza)[3] (Адам Бонецький називав його Ясек Кміта (пол. Jasiek Kmita[4], пом. після 1364[3]), 1358 року забезпечив йому 200 гривень на Малому Вісьничу, а 1364 року провів із ним поділ своїх маєтностей, після чого Ян-молоший посів Дужий і Малий Вісьнич (пол. Mały Wiśnicz), Кобиле (пол. Kobyle), Ломну (пол. Łomna), Лександрову (пол. Leksandrowa). Ймовірною причиною поділу маєтностей 1364 року було нове одруження його батька[4]. Ян був старшим сином батька. Досягнув певних вершин на службі королю Казимирові ІІІ, який добирав своїх придворних з числа біднішої шляхти. У 1364—1368 роках згаданий у джерелах як свідок у грамотах короля, при цьому ще не посідав жодного уряду[3]. Уряди (посади): львівський (генеральний руський; можна вважати, що його призначив на цю посаду Казимир ІІІ близько 1369 року),[5] серадзький, краківський староста. Загинув 7 грудня 1376 року під час сутички між придворними маршалка Королівства Польського та угорськими вояками королеви під Вавельським замком: після пострілу з лука одного з угорців, внаслідок якого стріла потрапила йому в шию[6]. Сім'яБув одружений із Катажиною[7] (пом. після 1376); відомо, що мали сина:
Примітки
Джерела
Посилання
|