|
Ян Калнберзіньш
Ян (Яніс) Калнберзіньш (17 вересня 1893, Ліфляндська губернія — 4 лютого 1986, Рига) — латиський радянський компартійний і державний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1963). Обирався депутатом Верховної ради СРСР 1—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1952 роках. Член ЦК КПРС у 1952—1971 роках. ЖиттєписНародився в родині робітника. Латиш. Член РСДРП(б) від 1917 року. У 1919 році брав участь у спробі встановлення Радянської влади в Латвії, після поразки втік до РРФСР. Учасник Громадянської війни в Росії у складі частин латиських стрільців. У 1923—1925 та у 1928—1929 роках навчався в Комуністичному університеті національних меншин Заходу імені Мархлевського, а у 1931—1933 роках — в Інституті червоної професури. З 1925 по 1928 та з 1936 по 1939 роки перебував на підпільній більшовицькій роботі в Латвії. У 1939 році був заарештований і ув'язнений. Після радянської окупації Латвії у червні 1940 року був визволений. З 21 червня 1940 року — перший секретар ЦК КП(б) Латвії і, одночасно, перший секретар Ризького міськкому КП(б) Латвії. В роки німецько-радянської війни обіймав посаду члена Військової ради Північно-Західного фронту. Після повторної радянської окупації Латвії у 1944 році — на довоєнних посадах. З 27 листопада 1959 року по 5 травня 1970 року — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. З травня 1970 року — на пенсії. Мешкав у Ризі, де й помер. Похований на кладовищі Райніса. Нагороди
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
