Ян Жолкевський

Ян Жолкевський
пол. Jan Żółkiewski Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1591[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 квітня 1623(1623-04-26) Редагувати інформацію у Вікіданих
Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
ПохованняКостел Святого Лаврентія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьрусини Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець, урядник
УчасникЦецорська битва 1620 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаЯворівський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих, грубешівський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих і калуський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЖолкевські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтаніслав Жолкевський Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиРеґіна Жолкевськаd Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жолкевський.

Ян Жолкевський гербу Любич (пол. Jan Żółkiewski; пом. 1623 / 1633) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.

Житєпис

Син Станіслава Жолкевського та його дружини Реґіни з Гербуртів.

17 травня 1615 року розбив конфедератів Карвацького разом із майбутнім коронним гетьманом Станіславом Конецпольським під Рогатином (тодішній гетьман довірив акцію проти колишніх конфедератів).[2]
Разом із батьком брав участь у битві під Цецорою, коли був важко поранений (став калікою на одну ногу) і потрапив до турецького полону разом з родичем — теребовельським старостою Олександром Балабаном, який вирушив сам додому за грішми для викупу (10 000 злотих)[3], а повернувся через 1 рік.[4] Себастьян Кужанський (пол. Kurzański[5] гербу Одровонж 1621 року перебував на Волощині у справі його звільнення[6]), 1623[4] / 1633 р. був послом сейму у Варшаві, захворів.

Його улюбленцем був засновник Копайгороду Лукаш М'ясковський.[7]

Уряди (посади): староста калуський, грубешівський, яворівський.

Помер 1623[4] або 1633 року від хвороби (рак), був неодруженим, нащадків не мав. Був похований у костелі святого Лаврентія в Жовкві. За версією Шимона Окольского (також за даними Шимона Старовольського[8]) існував його надгробок[9], виготовлений і встановлений коштом сестри Софії Данилович з Жолкевських з епітафією:[4]

Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor

.

Примітки

  1. ↑ MAK
  2. ↑ Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok.1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 523. (пол.)
  3. ↑ Dobrowolska W. Bałaban Aleksander (†1637) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 248; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840 (пол.)
  4. ↑ а б в г Charewiczowa Ł. Daniłowiczowa Zofia… — S. 418. (пол.)
  5. ↑ Прізвище походить від слова Kurzany — назви польською мовою села Куряни.
  6. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 264. (пол.)
  7. ↑ Witusik A. A. Miaskowski Łukasz Kazimierz herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XX. — S. 544—545. (пол.)
  8. ↑ Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 477—478. (лат.)
  9. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 757.

Джерела


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.