|
Луція Харевічева
Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, до шлюбу Стшелецька) (пол. Łucja Henryka Marja Charewiczowa; 12 серпня 1897, Чесанів, Польща — 17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська вчена, історик, архівістка, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранителька) Львівського історичного музею, активна діячка Товариства шанувальників міста Львова. РодинаНародилася в сім'ї дрібного урядовця Яна Стшелецького і його дружини Цезарини, до шлюбу Микуловської (деякі дослідники вважають, що мати Луції була українкою за походженням[1]). Шкільні роки провела в Чесанові, Ярославі та Перемишлі, але гімназійний атестат отримала лише 1918 року у Львові. НавчанняВ 1919 році Луція Стшелецька вступає до Краківського університету, а згодом продовжує навчання вже у Львівському університеті на історичному факультеті. Ще в студентські роки (з 1921 року) розпочинає дослідницьку роботу під керівництвом професора Яна Птасьника, чия наукова школа була відомою далеко за межами Польщі. Висока кваліфікація керівника, його вимоги і ставлення до історичної науки, вміння працювати з першоджерелами і архівами забезпечили Луції належний рівень професіоналізму. 1924 року вона здобуває ступінь доктора філософії, а наступного року видає монографію «Торгівля у середньовічному Львові», в якій опубліковані результати досліджень, які були проведені нею у 1921—1924 роках. Наукова, викладацька і громадська діяльністьПісля закінчення університету деякий час працює в гімназії Софії Стшалковської (тепер СШ № 6) у Львові викладачкою історії і латини. В ці часи вона мешкала на вул. Академічній, 11. В 1926 році перебуває на стажуванні у Франції, де вивчає спеціальний курс історії та культури міст. Набуті знання на довгі роки визначили спеціалізацію вченої. Після повернення до Львова вона досліджує історію розвитку Львова у всіх її аспектах: торгівля, право, міжетнічні та міжконфесійні стосунки, ремесла, економіку та будівництво, а також минуле визначних осіб, чиє життя та діяльність були пов'язані зі Львовом. Рішенням Ради гуманітарного відділу Львівського університету з 1937 р. Харевічова стала доцентом історії міст і їхньої культури. 16 червня 1931 р. доктор Луція Харевічова була призначена на посаду хранителя (кустоша) фондів Історичного музею у Львові. Багато часу працювала в Архіві м. Львова, досліджуючи історію міст і їх розвиток. Здійснювала також упорядкування і проводила каталогізацію та інвентаризацію фондів Архіву м. Львова. У 1924, 1926—1938 рр. була секретарем редакції журналу «Історичний Квартальник» («Kwartalnik Historyczny»). 1934 р. Луцію Харевічову було обрано почесним членом історично-філософського відділу Наукового товариства у Львові. 21 січня 1935 р. стала співробітницею історичної комісії Польської Академії Мистецтва. 1940 р. виконувала обов'язки заступниці директора з наукової частини Історичного музею у Львові. Роки окупаціїПісля німецько-радянського поділу Польщі у 1939 році Л. Харевичова деякий час працює доцентом Львівського університету і продовжує роботу в Історичному музеї. Її чоловік, капітан Війська Польського Здіслав Харевич, пропав безвісти під час бойових дій. В 1940 році Л. Харевічова перебирається до Варшави, яка перебувала в зоні німецької окупації. Про цей період її життя зберіглось дуже мало відомостей, відомо лише, що вона брала участь у таємному навчанні польської молоді за що була арештована гітлерівцями в липні 1943 року і ув'язнена в сумнозвісному Пав'яку — варшавській політичній в'язниці, яку німецькі окупанти перетворили на гестапівську катівню. З в'язниці Л. Харевічеву перевели до концтабору Освенцим, де вона померла від епідемічного висипного тифу 17 грудня 1943 року. Відзнаки, нагороди
Праці і публікаціїРозвідки, публікації та особистий архів Луції Харевичової й у XXI столітті є важливими джерелами для істориків, про що свідчить кількість цитувань у науковій періодиці, монографіях та дисертаціях сучасних істориків. Найважливішими працями Л. Харевічевої вважаються «Чорна кам'яниця та її мешканці», «Історіографія та шанування Львова», «Торгівля в середньовічному Львові» та «Жінка в стародавній Польщі», які є найбільш цитованими у науковій і популярній літературі. Перелік вибраних праць
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
