Янович Ігор Анатолійович

Янович Ігор Анатолійович
Народився	30 червня 1944(1944-06-30) Київ, Українська РСР, СРСР
Помер	28 грудня 2023(2023-12-28) (79 років) Львів, Україна
Підданство	СРСР  Україна
Діяльність	живописець
Alma mater	Львівська національна академія мистецтв
Членство	Національна спілка художників України

Янович Ігор Анатолійович (30 червня 1944, Київ — 28 грудня 2023, Львів[1]) — український художник, який працював у стилях монументалізму[2], абстракціонізму[3],  нефігуративізму[4].

Біографія

Народився 30 червня 1944[2] у Києві. В 1971 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (кафедра художньої кераміки). Дипломна робота — Декоративне оформлення інтер'єру танцювального бару готелю «Інтурист»[5]. Із 1986 року — член Спілки художників СРСР (зараз — НСХУ). З 1988 року працював з об'єднанням «Експрес-Авангард» при Фонді культури СРСР (Москва). Протягом 1988—1991 років брав участь у виставках в СРСР та інших країнах. Учасник понад 70 зарубіжних та міжнародних проектів, автор 25 персональних експозицій і проектів в Україні, Польщі, Австрії та Німеччині. Жив та працював у Львові[6]. Виставки у Львові: «Контекст» (2009), «Інтервал» (2014), «100+1» (2015)[4].

Помер у Львові, похований на 20 полі Личаківського цвинтаря.

Нагороди

Тричі отримував нагороду Міжнародного трієнале живопису держав Карпатського регіону «Срібний квадрат» у Польщі — у 1998, 2003 і 2006 роках. 2015 — II Премія Міжнародного Трієнале живопису країн Карпатського регіону «Срібний Квадрат 2015»[4][7]

Роботи

«В ніч під новий рік» (1988), «Катастрофа» (1992), «Медитація» (1994), «Рух № 3» (1995), «Рельєфи № 1, 10» (1995), «Композиція № 25, 26» (1999), «Монохромні структури № 32» (2000), «Трансформації № 4» (2002), «Натюрморт з червоним» (2006), «Композиція з чорним» (2007), «Матерія» (2007), «Червоний простір» (2007), «Горизонталі» (2009), «Жовта композиція» (2009), «Контекст 3» (2012), «Субпростір» (2011), «Течія № 4, 5, 6» (2013)[3][4].

Примітки

1. Помер український художник Ігор Янович. Українська правда _Життя. Процитовано 29 грудня 2023.
2. Довідник Членів Спілки Художників України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2020.
3. Профиль Янович Игорь на сайте artstorepro.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2020.
4. Ігор Янович. ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн) (укр.). 29 квітня 2015. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
5. Випускники кафедри - Львівська Національна Академія Мистецтв. lnam.edu.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 22 лютого 2020.
6. Ігор Янович. Я Галерея (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
7. Міністерство культури України, Національна парламентська бібліотека України, Інформаційний центр з питань культури та мистецтва «Митці України –лауреати конкурсів 2015 року», Київ 2016, укладач - О.М. Ісаченко, головний бібліотекар відділу ДІФ Інформаційного центру з питань культури та мистецтва (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2019.

Культура   Мистецтво   Живопис   Україна