Янгажинський дацан
ІсторіяІсторія Янгажинського дацану починається з 1830 року, коли в урочищі Янгажин, на відстані 5 км на північний схід від сучасного улусу Оронгой, бурятами шести булагатських родів була поставлена повстяна юрта, що служила дацаном. До цього віруючі цих шести добайкальських родів з 1745 по 1784 рік молилиися в Ацайському дацані. Перший дерев'яний Цогчен-дуган Янгажинського дацану був зведений в 1831 році. Архітектура дугана, в будівництві якого брали участь російські теслі, зазнала впливу традицій російського церковного зодчества: будівля була зведена за типом п'ятиглавого православного храму[1]. У 1868 році Цогчен-дуган був реставрований. Крім дугана, на території дацану до 1832 року були побудовані 4 суме (малі храми):
Суме Шак'ямуні був розібраний і на його місці в 1899 році побудували двоповерховий будинок Чойра-дугана, в якому розмістилася школа цанід (буддійської філософії). У 1902 році решта три суме були перебудовані і розширені. З 1903 по 1911 рік у Янгажинському дацані служив настоятелем (ширеете-лама) Даші-Доржо Ітігелов, майбутній XII Пандіто Хамбо-лама. З початком російсько-японської війни (1904—1905) парафіяни дацану, козаки Янгажинської станиці, вирушили на фронт. Ширеете-лама Ітігелов проводив обряди щодо захисту воїнів-земляків, вів велику просвітницьку роботу серед віруючих і мирян. За старанність і вірнопідданість ширеете-лама царськими указами був нагороджений нашийною і нагрудною медалями[3]. При Ітігелову в 1905 році на місці Гунрік-суме був побудований Деваджин-суме в якості резиденції Далай-лами XIII Тхуптена Г'яцо, який прибув до Ургу того ж року. Його повноважний представник Агван Доржієв, який на той час був фактично першим міністром двору Далай-лами, планував запросити його з візитом до Росії, і дорогою буддійський ієрарх повинен був зупинитися в Янгажинському дацані. За іншими даними, Деваджин-суме був побудований в пам'ять про воїнів-земляків, які загинули під час російсько-японської війни. У 1911 році будівля суме згоріла. У тому ж році храм відновили на кошти Ітігелова і пожертви прихожан[3]. У 1913 році замість старої будівлі головного храму було побудовано триповерховий кам'яний Цогчен-дуган. Будівництво велося на пожертвування буддійських священнослужителів і прихожан. У наступні роки Янгажинський дацан продовжував розвиватися і розширюватися. У 1917 році відкрито Манба-дуган, де почали вчитися майбутні емчі-лами (лікарі тибетської медицини). У 1918 році побудовано Дара-ехе-суме і Дуйнхор-суме. У 1923 році побудований Джуд-суме. У 1938 році, під час сталінських гонінь на релігію, Янгажинський дацан був закритий. Більшість лам були репресовані. Дугани й суме були розібрані. У 1940 році житлові будинки колишнього дацану були передані в розпорядження Іволгинського виконкому. СучасністьУ 1970-тих роках лами склали макет Мандали Гунрік, що зберігалася в Янгажинському дацані. У ті ж роки співробітниками Ермітажу відреставровані буддистські статуї. Зараз ритуальні предмети і скульптури божеств знаходяться в Музеї історії Бурятії. У Іволгинському дацані побудований Гунрік-суме, який повністю відповідає оригіналу з Янгажинського дацану. Будівництво почалося в листопаді 2009 року і велося на добровільні пожертвування віруючих[4]. У липні 2017 року методом народної будови розпочато зведення нової будівлі Янгажінского дацану[5]. Галерея
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia