Ямхад

Ямхад ~ 1810 до н.е. – ~ 1517 до н.е. Ямхад у період найбільшого розширення, 1752 р. до н.е. Столиця Халаб Мова(и) Аморейська мова Площа ~ 43 000 км² Форма правління Абсолютна монархія Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямхад

Клинописна таблиця законів правителя Ямхаду Нікма-Епука I, бл. 1720 року до н. е. (Британський музей)

Ямхад — стародавнє аморейське царство Сирії. Існувало в XIX–XV століттях до н. е. Центрами Ямхада вважалися міста Алеппо і Алалах, розташовані між озером Амік і великим закрутом Євфрату.

Розквіт

Перші згадки про Ямхад відносяться до XX століття до н. е., однак імена його ранніх царів невідомі. На початку XVIII століття до н. е. тут правив Самуепух (Сумуепух). Його наступники розширили межі держави. У період найвищої могутності Ямхада, зона його впливу включала державу Мукіш і простягалася від північного узбережжя Сирії і малоазійського Тавру до закруту Євфрату і Каркемиша (можливо вона поширювалася і далі на південь, за межі великого закруту).

Хеттська загроза

Проте близько в середині XVII століття до н. е. Яамхад розпався під ударами хеттів. Хетський правитель Хаттусілі I, завоював Алалах і Уршу, позбавивши Алеппо виходу до Середземного моря. В кінці XVII століття до н. е. його наступник Мурсілі I зміг захопити саме місто Алеппо і зробив тутешніх правителів своїми васалами.

Хуритська загроза

Проте незабаром Хетське царство саме прийшло в занепад і головними супротивниками Ямхада стали хурити. У кінці XVI століття до н. е. халебський цар Ідрі-Мі був навіть змушений тікати з міста, в яке зміг повернутися лише тільки після довгої війни з мітаннійським правителем Парраттарною. Зрештою Ідрі-Мі все ж був змушений визнати над собою владу мітаннійского царства. Ще більшим було підпорядкування сина Ідрі-Мі — Нікма-Епук II, мітаннійському цареві Сауссадаттару. Останній відомий правитель Ямхада — Хаммурабі II (? — 1595 до н. е.). Можливо після нього Ямхад припинив своє існування.

Література

• H. Klengel, Syria 3000 to 300 B.C.: A Handbook of Political History, Berlin, 1992
• D.Charpin, D.O. Edzard, M. Stol, Mesopotamien: die altbabylonische Zeit, Academic Press Fribourg ou Vandenhoeck & Ruprecht, OBO 160-4, 2004
• Hamblin, William J. (2002). Warfare in Ancient Near East. Taylor & Francis. ISBN 9780415255882.
• Erich Ebeling, Bruno Meissner u. a. (Hrsg.): Reallexikon der Assyriologie (und vorderasiatischen Archäologie). de Gruyter, Berlin/Leipzig 1932–2006 (вийшло 11 т.), ISBN 3-11-019133-4.
• Horst Klengel: Geschichte und Kultur Altsyriens. Kohler&Amelang, Leipzig 1979, Schroll, München 1980, ISBN 3-7031-0489-9.
• Gernot Wilhelm: Grundzüge der Geschichte und Kultur der Hurriter. Darmstadt 1982, ISBN 3-534-08151-X.
• Horst Klengel: Syria — 3000 to 300 B.C. A Handbook of Political History. Berlin 1992, ISBN 3-05-001820-8.
• Wu Yuhong: A Political History of Eshnunna, Mari and Assyria during the early Old Babylonian Period. Changchung 1994 (Journal of Ancient Civilizations. додатковий том).
• Michael Roaf: Mesopotamien. Christian, München 1991, Bechtermünz, Augsburg 1998, ISBN 3-88472-200-X.
• Abraham Malamat: Mari and the Bible. Brill, Leiden 1998, ISBN 90-04-10863-7.