Яловенко Віталій Олексійович

Віталій Олексійович Яловенко
Генерал-полковник [1]
Загальна інформація
Народження	22 січня 1960(1960-01-22) (65 років) село Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область, УРСР
Національність	українець
Alma Mater	Національна академія внутрішніх справ України
Військова служба
Роки служби	1980 — н.ч
Приналежність	Україна
Рід військ	МВС України СБ України
Нагороди та відзнаки
«Почесний працівник МВС України» «Лицар Закону» (МВС України) «Хрест Слави» (МВС України) «Закон і честь» (МВС України) Заслужений юрист України

Віталій Олексійович Яловенко (нар. 22 січня 1960(19600122), Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область) — заступник Голови СБУ. Генерал-полковник запасу [1].

Освіта

У 1976 закінчив середню школу і вступив до ПТУ виробничого об'єднання (ПО) імені Артема. Отримав диплом з відзнакою Львівської школи міліції. У 1990 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського, а потім продовжив навчання у Національній академії внутрішніх справ України (НАВСУ).

Кар'єра

Трудовий шлях почав відразу після закінчення ГПТУ на заводі імені Артема (м. Київ), куди він прийшов робітником.

У 1978–1980 роках — строкова військова служба у частинах Прикордонних військ КДБ СРСР.

Після демобілізації з Радянської армії у липні 1980 року став працівником 9-го дивізіону відомчої міліції ,згодом 1 окремої роти відомчої міліції з охорони важливих державних об'єктів м. Києва.

Обіймав посади оперуповноваженого карного розшуку Ленінградського РВВС м. Києва, начальника відділу.

З 1998 перейшов з посади першого заступника начальника Радянського РВВС м. Києва до Міністерства внутрішніх справ, де він очолив відділ.

У 2002 році став начальником Управління, у 2004 — очолив Департамент оперативно-технічних заходів МВС України.

З 17 лютого 2005 по березень 2007 обіймав посаду начальника Головного управління МВС України у Київській області.

У березні 2007 отримав направлення до Служби безпеки України — заступником начальника Управління по Київській області.

З січня 2008 знову обійняв посаду начальника ГУМВС України у Київській області.

З 21 травня 2014 — державний службовець 3-го рангу.

Згідно з підписаним Президентом Петром Порошенком з Указом № 594/2014 від 16 липня 2014 року, В. Яловенко був призначений на посаду заступника Голови Служби безпеки України[2].

Нагороди та звання

• Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 жовтня 2007) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди Дня юриста[3]
• Заслужений юрист України (6 жовтня 2008) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди Дня юриста[4]
• Відзначений 18 відомчими нагородами МВС України, в тому числі «Почесний працівник МВС України», «Лицар Закону», «Хрест Слави», «Почесний знак МВС України».
• Нагороджений відзнаками УПЦ — орденами Святого Володимира III і II ступенів.

Особисте життя

Народився у селянській сім'ї. У 16 років приїхав до Києва. Одружений. Разом з дружиною Людмилою, педагогом за професією, виховав двох доньок.

Примітки

1. Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 175/2015 «Про присвоєння військових звань»
2. Указ Президента України від 16 липня 2014 року № 594/2014 «Про призначення В. Яловенка заступником Голови Служби безпеки України»
3. Указ Президента України від 4 жовтня 2007 року № 946/2007 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
4. Указ Президента України від 6 жовтня 2008 року № 907/2008 «Про відзначення державними нагородами України юристів»

Посилання

• Довідка [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
• ЯЛОВЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]