Ялиця македонська

Ялиця македонська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Соснові (Pinaceae)
Рід:	Ялиця (Abies)
Вид:	Ялиця македонська (A. borisii-regis)
Біноміальна назва
Abies borisii-regis Mattf.
Природний ареал

Ялиця македонська (Abies × borisii-regis) — ендемічне вічнозелене однодомне дерево; гібридний вид роду ялиця родини соснових (Pinaceae). Ареал — гірські райони Балканського півострова в Болгарії, північної Греції, Македонії, Сербії і Албанії. Вид займає проміжне місце між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba), деякі вчені визначають його як гібрид цих ялиць. [1].

Історичні відомості і назва

Ялиця була названа в честь болгарського царя Бориса III (лат. Rorisii Regis), в роки правління якого німецький ботанік Йоханес Маттфельд в 1925 році в Родопських горах Болгарії відкрив і описав цей вид[2]. В англомовній літературі ялиця македонська, крім латинської наукової назви, має такі назви: «King Boris Fir», «Balkan Fir», «Bulgarian Fir», «Macedonian Fir»[2][3].

Вчені досі сперечаються щодо таксономічної ідентичності виду: так, в 1991 році відомий хорватський ботанік Мирко Видакович в своїй роботі «Conifers: morphology and variation» написав, що таксон носить гібридний характер і є перехідною формою між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba)[3].

У виданні 2009 року «Conifers of the World: The Complete Reference» цей вид зазначений як гібрид: Abies x borisii-regis[2]. Ялиця росте на гірських вапнякових або серпентинітових ґрунтах на висоті 500—2000 метрів[4]. Періодично утворює на висотах 1000—1600 метрів невеликі чисті й змішані ліси, разом з сосною чорною (Pinus nigra) і буком лісовим (Fagus sylvatica)[5][6].

Хвоя ялиці македонської

Найстаріша ялиця македонська із зареєстрованих була знайдена в 1996 році в Греції: її вік — близько 170 років. Однак, зважаючи на невелику поширеність цього виду, а також на обмеженість спостережень, вважається, що в природі можуть зустрічатися й старіші дерева цього виду.

Примітки

1. Ross H.H. A Synthesis of Evolutionary Theory. — Englewood Cliffs: Prentice-Hall Inc, 1962. — С. 191.
2. Eckenwalder J.E. Conifers of the World: The Complete Reference. — London : Timber Press, 2009. — P. 87—88. — ISBN 978-0-88192-974-4.
3. Abies borisii-regis. Pinaceae (англ.). The Gymnosperm Database. Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 18 грудня 2009. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
4. Strid A. Mountain flora of Greece. — Cambridge : Cambridge University Press, 1986. — Т. 1. — P. 40—41. — ISBN 978-0-52125-737-4.
5. The most distinctive Ecosystems. Presentation of Municipality of Central Zagori in web page (англ.). Technological Educational Institutes of Piraeus (Greece). Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 21 грудня 2009. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
6. Papaioannou H.I., Kati V.I. Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece : Implications for conservation : [арх. 18 травня 2012] : [англ.] // Belgian Journal of Zoology. — 2007. — Vol. 137, № 1. — С. 33—39.

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»