Як вкрасти «Поцілунок»

*Як вкрасти «Поцілунок»*
Як вкрасти «Поцілунок»;
нім. Alles Schwindel
Жанр	комедія
Режисер	Вольфганг Мурнбергер
Продюсер	Олівер Ауспіц; Андреас Камм; Курт Мрквіка
Сценарист	Улі Брі; Габріель Кастанеда; Руперт Геннінг
У головних ; ролях	Урсула Штраусс; Бенно Фюрманн; Бібіане Целлер; Удо Замель
Оператор	Пітер Фон Галлер
Композитор	Роман Каріолу
Монтаж	Аларіх Ленц
Кінокомпанія	Bayerischer Rundfunk; MR TV-Film; Österreichischer Rundfunk
Тривалість	1 год 28 хв; (88 хв)
Мова	німецька
Локалізація	компанія «Кіт»
Країна	Австрія; Німеччина
Рік	2013
IMDb	ID 2692570

«Як вкрасти „Поцілунок“» — комедія 2013 року, знята Вольфгангом Мурнбергером. Головні ролі виконали Урсула Штраусс, Бенно Фюрманн, Удо Замель.

Сюжет

У художньому музеї Відня відбувається пограбування: було викрадено знамениту картину Густава Клімта «Поцілунок». Альберт Вольф — охоронець, який виявив злочин, потрапляє у лікарню. У нього констатують інфаркт. Його донька-модельєр Ізабелла змушена була прилетіти з Парижа. У лікарні вона випадково знайомиться із збіднілим аристократом Леопольдом фон Гоензіном.

Леопольд потрапив у скрутне становище, через борги він погодився на аферу. Його дядько Нікі домовляється з узбеком, який хотів би отримати титул, щоб племінник його всиновив за певну суму. Договір вже підписаний обома сторонами. Та з новин Леопольд дізнається про викрадення «Поцілунку». Картина колись належала його родині, а це означало, що йому мають виплатити величезну страховку. Він розриває договір з узбеком, який починає через це погрожувати і йому, і дядькові.

Батько розповідає Ізабеллі, що з музею викрали його копію картини, а оригінал висить у шафі вдома. Альберт намалював картину, коли померла його дружина. Тому він цінує її і не може легко погодитись повернути оригінал, не отримавши свою копію. Після зустрічі з директором музею паною Маутнер Леопольд розчаровується. Виявилось, що шедевр належав музею: його батько отримав вигідний кредит від держави в обмін на картину, хоч він згодом все одно збанкрутів.

Доля дарує ще одну зустріч Леопольда з Ізабеллою. Це сталося в музеї, коли вона пішла забрати речі з шафи батька, які б могли навести слідство на тата. Виходячи з музею, незнайомець кидає в сумку жінки записку та Ізабелла губить її, навіть не прочитавши. Аркуш з написом «Я знаю, що оригінал у тебе» опиняється в руках Леопольда. Вдершись уночі до Вольфів, під дулом пістолета він зізнається, що начебто Віллі, один із охоронців музею, — його поплічник. Леопольд бере Ізабеллу, щоб викрасти підробку з будинку. Він приводить її в свій маєток. Почувши узбеків, вони закриваються у схованці. Дядько Нікі розповідає їм, що справи Леопольда не такі й погані. Викривши це, Нікі заарештовують, а між Леопольдом та Ізабеллою виникли взаємні почуття.

У ролях

Актор	Персонаж	Роль
Урсула Штраус	Ізабелла Вольф	донька Альберта Вольфа
Бенно Фюрманн	Леопольд фон Гоензін	аристократ
Удо Замель	Альберт Вольф	охоронець, батько Ізабелли
Петра Морце	пані Маутнер	директор музею
Бібіан Целлер	Глорія	мама Леопольда
Карл Фішер	Нікі	дядько Леопольда, брат Глорії
Магдалена Кроншлегер	пані Юкіч	співробітник кримінальної поліції