Яків I (король Кіпру)
Яків (Жак) I (фр. Jacques; 1334 — 9 вересня 1398) — король Кіпру (1382—1398) та Кілікійської Вірменії (1393—1398). ЖиттєписБув четвертим сином короля Гуго IV й Аліси д'Ібелін, а також молодшим братом короля Петра I. Успадкував трон після смерті свого племінника Петра II, який не мав спадкоємців. Ще в якості конетабля Єрусалимського королівства Жак керував кіпрським спротивом у війні проти генуезців в 1373-1374 роках. Після вбивства короля Петра I його наближеними Жак і його старший брат Жан де Лузіньян стали регентами при неповнолітньому сині короля Петрі II. В той момент почалась війна Кіпру з Генуєю. Під час вторгнення генуезців до Кіпру інші два сини Гуго, Жак і Жан, безпосередньо керували бойовими діями. Жак успішно оборонявся в Кіренеї, відбиваючи атаки генуезців, і той спротив зрештою приніс йому перемогу. Втім його племінник Петро II уклав із генуезцями договір, відповідно до якого Жак мав залишити Кіпр, що той і зробив 1374 року, виїхавши з дружиною до Європи. Дорогою він відвідав Родос, де його схопили генуезці й заручником відправили до Генуї. Коли 1382 року помер Петро II, не лишивши спадкоємців, парламент Кіпру обрав королем Жака, коли той перебував у Генуї. Генуезці відпустили його для сходження на престол, попередньо провівши з ним перемовини та підписавши 2 лютого 1383 року мирну угоду. Відповідно до того документу Генуя отримувала нові привілеї в торгівлі, й Фамагуста залишалась під генуезьким управлінням. До його повернення Кіпром правили 12 аристократів. Після його повернення 1383 року його не прийняли, тому він повернувся до Генуї. Ті аристократи на чолі з братами Пероттом і Вільмондом Монтолів перешкоджали поверненню Жака, вважаючи ситуацію сприятливою для захоплення влади в королівстві. Вони продовжували спротив до 1385 року, а тоді в квітні Жак повернувся на Кіпр і висадився в Нікосії, де його радо зустріли. Був коронований у травні 1385 року в соборі Святої Софії в Нікосії. Після коронації він заарештував і покарав своїх противників. 1393 року, після смерті короля Вірменії Левона VI, долучив титул короля Вірменії. Те королівство вже скоротилось до єдиного міста Корікоса, що за Петра I було під владою кіпріотів. РодинаБув одружений зі своєю кузиною Ельвіс (Елізою) Брауншвейг-Грубенгагенською з дому Вельфів[3]. Король Яків мав дванадцятьох дітей, більшість з яких народились під час його ув'язнення в Генуї:
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia