Язід III ібн аль-Валід

Язід III ібн аль-Валід араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك
12-й Амір аль-мумінін і халіф Омеядського халіфату
Квітень — жовтень 744 року
Попередник:	Аль-Валід II
Спадкоємець:	Ібрагім
Народження:	701(0701) Сирія
Смерть:	25 вересня 744(0744-09-25) Дамаск, Омеядський халіфат
Причина смерті:	рак головного мозку^[d]
Національність:	Араб
Країна:	Омеядський халіфат
Релігія:	Іслам
Рід:	Омеяди
Батько:	Аль-Валід I
Медіафайли у Вікісховищі

Язід III ібн аль-Валід (араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك; 701 — 25 вересня 744) — халіф з династії Омеядів.

Життєпис

Язід був сином перської княжни, яку подарували як наложницю халіфу Аль-Валіду I[1]. Арабський історик Ат-Табарі казав, що Язід був високим і гарним[2].

За часи правління Язіда III відбулись серйозні заворушення у деяких провінціях халіфату. Окрім того стався розкол всередині династії Омеядів. Населення Хомса підбурило заколот, закликаючи помститись за убитого аль-Валіда II ібн Язіда, й оголосило халіфом його сина аль-Хакама. Повстанці убили намісника провінції й під командою Абу Мухаммада ас-Суф'яні вирушили на Дамаск. Загін був розгромлений Сулайманом ібн Хішамом та Абдул-Азізом ібн аль-Валідом, а ас-Суф'яні був взятий у полон. Повстання також відбувались у Палестині, Вірменії й Атропатені[3].

Примітки

1. Philip Khuri Hitti, History Of Syria (Gorgias Press LLC, 2004), 489
2. Tabari, 243
3. А. Али-заде. Язид III ибн аль-Валид (126/744) [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4

Література

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• А. Али-заде. Ибрахим ибн аль-Валид (126/744 — 127/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4

Портал «Біографії»   Портал «Іран»