Язичок (анатомія)

Язичок
Язичок у ротовій порожнині людини
Деталі
Ідентифікатори
Латина	uvula palatina
MeSH	D014609
TA98	A05.2.01.004
TA2	2781
FMA	55022
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Язичок, або піднебінний язичок (лат. uvula) — невеликий конічний відросток заднього краю м'якого піднебіння, що складається зі сполучної тканини. У людини і деяких інших приматів розташовується над коренем язика. Язичок має свої м'язові волокна і покритий слизовою оболонкою.

Функція

Язичок грає найважливішу роль у формуванні звуків мови, зокрема, увулярних приголосних, артикульованих шляхом ударів піднебінного язичка по задній стінці носоглотки. Особливість мови, що виявляється в заміні нормативного альвеолярного звука [r] на увулярний [ʁ], [ɣ] або навіть гортанну змичку [ʔ], називається «ротацизмом».

Патології

Запалення піднебінного язичка називається увуліт (лат. uvulitis)[1]. У деяких людей спостерігаються деякі аномалії розвитку язичка, наприклад, подвоєння (лат. bifid uvula) або розщеплення. У людей з ВПЛ на піднебінному язичку можуть з'явитися конусоподібні відростки, пов'язані з його безпосереднім інфікуванням шляхом мікропошкодження (наприклад після ангіни або застуди)[2].

Див. також

• Дислалія

Примітки

1. Ten Cate's Oral Histology, Nanci, Elsevier, 2007, с. 321
2. eMedicine Definition.