Яворський Володимир Полікарпович

Яворський Володимир Полікарпович
Народився1876 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ропча, Сторожинецький район, Чернівецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 вересня 1942(1942-09-25) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський університет Святого Володимира Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський університет Святого Володимира
НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніІван Смирнов-Замков
Аспіранти, докторантиБабичев Федір Семенович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Володи́мир Поліка́рпович Яво́рський (1876(1876), с. Ропча, Чернівецька область — 25 вересня 1942) — хімік-органік, перший киянин, який очолив кафедру органічної хімії Київського університету у 1935 р.

До цього моменту він побував студентом і офіцером, лаборантом кафедри і викладачем.

Все це активно поєднував з політичною діяльністю. Після більшовицького перевороту займав різноманітні адміністративні посади, реорганізовував систему освіти.

По закінченні Київського університету (1901) працював у ньому, 1921—1925 у Київському Політехнічному Інституті (професор — з 1926), 1925—1939 знов у Київському Університеті (завідувач кафедрою органічної хімії — 1927, декан хімічного факультету — 1928—1930).

У 1934 р. без захисту здобув науковий ступінь доктора й одразу обирається академіком АН УРСР.

У 1935 р. йому присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР.

У 1939 р. став фундатором і директором Інституту органічної хімії АН УРСР.

Перші свої кроки у науці В. П. Яворський почав з вивчення методів добування високоненасичених кислот за реакцією С. М. Реформатського, а потім у коло його інтересів увійшли синтези з участю ненасичених галогермагнієвих реагентів та хімія органічних азидів.

Досліджував синтези ненасичених сполук, гол. спиртів за допомогою галогенмагнійорганічних сполук, а також різнорідні органічні азиди та їх перетворення в похідні гетероциклів (тріазолів, тетразолів і тріазенів).

Сам виконав 10 наукових праць з органічної хімії, 42 роботи виконано під його керівництвом.

Література


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia