Яблонська Галина Гілярівна
Гали́на Гілярівна Ябло́нська (нар. 2 січня 1928, Умань, нині Черкаської області) — українська актриса героїчного плану, громадська діячка. Народна артистка УРСР (1982). Член Національної спілки театральних діячів України, актриса Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, володарка театральної премії родини Амвросія Бучми «Бронек», президент Міжнародної Ліги «Матері і сестри — молоді України», художній керівник Героїчного театру «Пам'ять», автор і фундаторка міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»[1][2]. ЖиттєписДебютувала 1936 року на сцені Вінницького державного театру в ролі Топсі в п'єсі за романом «Хатина дядька Тома». Виступала в обласних театрах Могильова-Подільського, Вінниці, Дніпра, від 1951 в Київському театрі ім. Івана Франка, на кону якого пропрацювала 70 років, створила багато сценічних образів, окремі вистави залишалися актуальними протягом десятка років (виставу «Самотня леді» у постановці режисера Петра Ільченка, в якій Яблонська виконує роль літньої акторки Лесі Богданівни, зіграли більше ста разів — ювілейна, сота, припала на 19 лютого 2020 року[3]). У 2019 році увійшла до «Національного реєстру рекордів України» із формулюванням «Найтриваліший період виступу на театральній сцені — 83 роки»[4]. Театральні роліНа сцені зіграла понад 80 ролей[5]:
Фільмографія
Відзнаки і нагороди
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia