Ю Сонрьон
Ю Сонрьон[7] (кор. 柳成龍, 류성룡; 1542—1607) — корейський державний діяч, цивільний чиновник династії Чосон. Представник Східної фракції. Послідовник Лі Хвана. У корейській історіографії вважається взірцем бюрократа, одним з найвизначніших голів чосноського уряду. Короткі відомостіЮ народився у місті Ийсон провінції Кьонсан у шляхетній родині Ю гілки Пусан. З дитинства він захоплювався творами Конфуція і Менцзи. З 1564 року Ю навчався у найвищому навчальному закладі Кореї, Сонгюнгвані. У 1566 році Ю вперше посів посаду придворного чиновника: його призначили заступником підписаря[8] 9 молодшого рангу Придворної канцелярії[9] і Управи коректорів[10]. У 1569 році він входив до скаду посольства, що було відправлено до китайської династії Мін. Після повернення Ю займав посади Інспектора конфуціанської класики у Сонгюнгвані і був нагороджений монаршою грамотою. У 1570-х роках він був підвищений у ранзі і призначений професором. У 1590 році Ю Сонрьон отримав міністерську посаду правого радника у Державній раді, а через рік став лівим радником і головою Міністерства кадрів. Через розкол фракції східняків він приєднався до Південної фракції. Згодом Ю був призначений Інспектором чотирьох провінцій. У 1592 році, коли розпочалася Імджинська війна, Ю Сонрьон займав посаду йонийджона. За його ініціативи корейський флот був переданий під командування Лі Сунсіна і засновано систему постійних військових гарнізонів. У 1598 році Ю був зміщений з посади опозиціонерами з Північної фракції. Решту свого життя він провів складаючи трактати про політику. Примітки
Джерела та література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia