Юсуф аль-Мустансир

Юсуф аль-Мустансир
Ім'я при народженні	يوسف بن الناصر‎‎
Народився	1197 або 1200[1]  Марракеш, Альмохади^[d]
Помер	6 січня 1224 або 1223[1]  Марракеш, Мариніди, Марокко
Країна	Марокко
Національність	бербер
Діяльність	політик
Знання мов	арабська і Берберські мови
Титул	халіф
Посада	Альмохадський халіф^d
Термін	356—354 роки до н. е.
Попередник	Мухаммед ан-Насір
Наступник	Абд аль-Валід I
Конфесія	іслам
Рід	Альмохади
Батько	Мухаммед ан-Насір
Мати	Камар

Юсуф аль-Мустансир ан-Насір (*між 1197 та 1203 —1124) — 5-й халіф держави Альмохадів у 1212-1224 роках. Відомий також як Юсуф II.

Біографія

Походив з династії Альмохадів. Син халіфа Мухаммеда ан-Насіра та Камар, рабині-християнки. У 1212 році отримав номінальну владу від свого батька, втім реально керували халіфатом альмохадська знать й найвпливовіші берберські шейхи. Він прийняв тронне ім'я аль-Мустансир («Той, хто шукає допомоги Бога»).

З огляду на молодий вік халіфа центральне управління послабло, в результаті чого спалахнули повстання в Магрибі та Іфрикії. В останній валі Абу Абдаллах Мухаммад ібн Абі Хафса зумів досягти напівнезалежності в Тунісі та Триполітанії. В Магрибі у горах Атласу берберське плем'я бану-марин зуміло створити самостійний султан. Проте у 1217 році Альмохади не дали Маринідам захопити Фес. Водночас наступу християнських держав на піренейські володіння Альмохадів завадив внутрішні чвари.

Завдяки цьому вдалося зберегти контроль над аль-Андалусом, завдяки своїм родичам-валі. Втім поступово влада тут послаблювалася, оскільки халіф більше уваги приділяв розвагам і розкошам. Владу у центральних районах здійснював візир Абу Усман ібн Саїд Хам'ї.

У 1219 році околиці Севільї були сплюндровані Альфонсо IX, королем Леону. Втім Юсуф аль-Мустансир взявши під контроль управління зумів відновити зберегти більшу частину Алжиру та північного Тунісу та аль-Андалусу, не дозволивши християнам розширити свої володіння.

З 1222 року почалися бойові дії з королівством Леон. 1224 року аль-Мустансир раптово помер, не залишивши спадкоємців. Замість нього було обрано двоюріднього діда Абд аль-Валіда. З цього моменту починається розпад держави.

Джерела

• Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. 4. Aufl. C.H. Beck, München 2001, ISBN 3-406-47486-1
• Hugh Kennedy, Muslim Spain and Portugal: A Political History of al-Andalus, Londra, Addison-Wesley-Longman, 1996

1. https://www.biografiasyvidas.com/biografia/y/yusuf_ii_al_mustansir.htm