uk %D0%AE%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81 %D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%81

Юозас Мікенас
Юозас Мікенас
лит. Juozas Mikėnas
Народився	30 січня (12 лютого) 1901 або 12 лютого 1901; Ковенська губернія, Російська імперія
Помер	24 жовтня 1964 (63 роки); Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Цвинтар Антакалніса
Країна	СРСР
Діяльність	скульптор
Відомі учні	Владас Вільджюнас
Членство	СХ СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Юозас Мікенас (лит. Juozas Mikėnas; 30 січня (12 лютого) 1901 — 24 жовтня 1964 ) — литовський скульптор. Народний художник СРСР (1961). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947).

Біографія

Ю. Мікенас народився 30 січня (12 лютого) 1901 року на хуторі Скардупіс (нині Даугавпілський район, Латвія). Навчався в Каунаській художній школі (1922—1926) в Ю. Веножинскіса і К. Склерюса, потім у Вищій школі декоративного і прикладного мистецтва в Парижі (1927—1931). Викладав у Каунасі в Художній школі (1931—1940) та в інституті прикладного та декоративного мистецтва (1946—1951); у Вільнюсі в Художньому інституті (1940—1941; з 1951), в Академії мистецтв (1941—1946). Професор (1946). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1954).

Ю. Мікенас помер 24 жовтня 1964 року. Похований на цвинтарі Антакалніо у Вільнюсі.

Творчість

Автор рельєфу на павільйоні балтійських країн на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року, скульптури «Воїн» на дзвінниці музею Вітаутаса Великого в Каунасі (1938).

«Мати» (барельєф, мармур, 1935; Каунаський художній музей ім. М. К. Чюрльоніса).
«Різьбяр по дереву» (гіпс, 1937—1938; Каунаський художній музей ім. М. К. Чюрльоніса)
«Литва» (статуя для павільйону Литви на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (гіпс, 1939).
«Перемога» (частина пам'ятника воїнам-гвардійцям, полеглим при штурмі Кенігсберга, в Калінінграді (бронза, 1946).
Пам'ятник партизанці, Герою Радянського Союзу Маріі Мельникайте (Зарасай, бронза, 1947-1955).
Скульптурна група «Учнівська молодь» (1952, спільно з Юозасом Кедайнісом), що зображає студента і студентку висотою (з постаментом) 3,2 м. Скульптуру відлито на ленінградській фабриці «Монумент» і встановлено на Зеленому мосту у Вільнюсі, на захід від скульптурної групи «На варті миру» (скульптор Бронюс Пундзюс)^[3].
«Юна піаністка» (бронза, 1958, Третьяковська галерея).
Пам'ятник письменнику Пятрасу Цвірці (архітектори Владісловас Мікучяніс, Ігнас Лаурушас; Вільнюс, 1959) у сквері Цвірки^[4].
«Мир» (гіпс, 1960, встановлена в Каунасі).
«Перші ластівки» (гіпс, 1964, Державна премія Литовської РСР, 1966); експонувалася на Всесвітній виставці Експо-67 у Монреалі (Канада). Збільшений варіант скульптури відлитий з бронзи і в 1987 році встановлений поряд з Національною галереєю у Вільнюсі (скульптори Довидас Зунделовічюс, Константінас Боґданас, архітектори Альґімантас Насвітіс, Вітаутас Насвітіс, Ґядімінас Баравікас)^[5].

Учні

Серед багатьох учнів скульптора були особливо успішні й відомі, наприклад, Ґ. Йокубоніс, Ю. Кедайніс, К. Кіселіс. Серед його учнів був також скульптор Константінас Боґданас, автор пам'ятників письменнику Крістіонасу Донелайтісу (Вільнюс, 1963), американському музиканту і співаку Френку Заппі (Вільнюс, 1995) та інших відомих творів, Теодорас Казімерас Валайтіс, автор декоративних скульптур «Лаздинайський флюгер» (Вільнюс, 1973), «Квітка» (Алітус, встановлена в 1981 році), «Жертовник» (Вільнюс, 1973), погруддя вільнюського Гаона (Вільнюс, 1960), численних декоративних композицій і панно.

Нагороди та звання

орден Леніна (1954)
народний художник СРСР (1961)
Сталінська премія другого ступеня (1947) — за скульптурну групу «Перемога» в Калінінграді
Державна премія Литовської РСР (1966) — за роботу «Перші ластівки»

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. 1. Vilnius. Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. P. 126—127.(лит.)
↑ Algimantas Mačiulis. Dailė architektūroje. Vilnius: Dailės akademijos leidykla, 2003. ISBN 9986-571-86-3. P. 272.(лит.)
↑ Algimantas Mačiulis. Dailė architektūroje. Vilnius: Dailės akademijos leidykla, 2003. ISBN 9986-571-86-3. P. 273.(лит.)

Біографії Архітектура Литва

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/145206_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-2] а ^б ^в The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[3] Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. 1. Vilnius. Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. P. 126—127.(лит.)

[4] Algimantas Mačiulis. Dailė architektūroje. Vilnius: Dailės akademijos leidykla, 2003. ISBN 9986-571-86-3. P. 272.(лит.)

[5] Algimantas Mačiulis. Dailė architektūroje. Vilnius: Dailės akademijos leidykla, 2003. ISBN 9986-571-86-3. P. 273.(лит.)

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]