Ґядимінас Баравікас

Ґядимінас Баравікас
лит. Gediminas Baravykas
Народження12 квітня 1940(1940-04-12)[1]
Смерть25 лютого 1995(1995-02-25) (54 роки)
Країна
(підданство)		 СРСР
 Литва
НавчанняВільнюська художня академія (1964) і Vilniaus Salomėjos Nėries gimnazijad (1958)
Діяльністьхудожник, архітектор
Праця в містахВільнюс і Каунас
Нагороди

Ґядимінас Баравікас (лит. Gediminas Baravykas; 12 квітня 1940, Пасваліс — 25 лютого 1995, Вільнюс) — литовський архітектор, автор проектів меморіальних ансамблів і значущих суспільних будівель у Вільнюсі, Каунасі та інших містах Литви.

Біографія

У 1958 закінчив Вільнюську середню школу імені Соломеї Неріс. Вищу освіту здобув в Державному художньому інституті Литви, після закінчення якого (1964) працював в Інституті проектування міського будівництва в Вільнюсі архітектором, потім керівником групи (1970-1975), головним архітектором проектів (1975-1984), з 1984 начальником відділу. У 1985-1987 був головним архітектором, в 1990-1992 — головний архітектор відділу Інституту проектування міського будівництва.

У 1987-1990 — головний архітектор, начальник Головного управління архітектури та містобудування міста Вільнюса. У 1992-1995 — керівник проектувальної фірми Urbis.

Меморіальний ансамбль IX форта (Каунас)
Прибудова Національної бібліотеки (права частина споруди; Вільнюс)
Костел блаженного Юрігвса Матулайтіса (Вільнюс)

Творчість

  • Надгробний пам'ятник Йонаса Рагаускаса (Вільнюс, скульптор Стяпонас Шараповас; 1973)
  • Палац одружень (Вільнюс, 1974)
  • Пам'ятник Соломеї Неріс (Вільнюс, 1974)
  • Кінотеатр «Москва» (два зали; Вільнюс, 1977)
  • Меморіал на місці концентраційного табору Офлагах-53 (Пагегяй, скульптор Стяпонас Шараповас; 1977)
  • Будівля Вищої партійної школи і її гуртожитку, нині друга будівля Вільнюського педагогічного університету (Вільнюс, 1977-1978)
  • Пам'ятник комсомольцям підпільникам (Каунас, 1979)
  • Будівля Музею революції, нині Національна художня галерея (спільно з Вітаутасом Велюсом; Вільнюс, 1980)
  • Пам'ятник литовським партизанам підпільникам (Вільнюс, 1983)
  • Палац записів актів громадянського стану (Анікщяй, 1984)
  • Громадсько-торгівельний центр Шяшкіне (спільно з Кястутисом Пямпе; Вільнюс, 1984)
  • Будинок відпочинку біля озера Більджі (спільно з Кястутисом Пямпе; Вільнюський район, 1985)
  • Прибудова Національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса (Вільнюс, 1986)
  • Площа біля Музею революції зі скульптурою «Перші ластівки» (скульптор Юозас Мікенас; Вільнюс, 1987)
  • Фабрика «AMH Elgama» і гуртожиток (Вільнюс, 1993)
  • Пам'ятник композитору Юозас Науялісу (Каунаський район, скульптор Ляонас Жукліс; 1994)
  • Костел Святого архангела Михаїла (село Сянойі Варена, Варенський район, 1994)
  • Костел блаженного Юргіса Матулайтіса (Вільнюс, 1996)

Нагороди та звання

  • 1976 — заслужений архітектор Литви.

Вулиця Ґядимінаса Баравікаса

1 березня 2010 одній з вулиць у вільнюському районі Шніпішкес (до того безіменній) присвоєно ім'я архітектора. Іменем Ґядимінаса Баравікаса названа вулиця неподалік від центру розваг «Forum palace» і спроектованої ним будівлі колишнього Музею революції. Вона з'єднує проспект Констітуційос і вулицю Упес. Фонд архітектора Ґядимінаса Баравікаса («Architekto Gedimino Baravyko fondas»).

Примітки

  1. ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL

Джерела

  • Mačiulis, Algimantas. Baravykas Gediminas // Visuotinė lietuvių enciklopedija. — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002. — Т. II: Arktis—Beketas. — С. 637.