Юліус фон Блаас

Юліус фон Блаас
фр. Julius de Blaas Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження22 серпня 1845(1845-08-22)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Альбано-Лаціале, Рим-Столиця, Лаціо, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1 серпня 1922(1922-08-01)[4] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Bad Halld, Штайр-Ланд, Верхня Австрія, Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВіденський центральний цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, викладач університету, графік, митець Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникВіденська академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКарл фон Блаас Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (2 Редагувати інформацію у Вікіданих)Carl Theodor Blaasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЕжен де Блаас Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Gallery of Spiš Artistsd, Ермітаж і Музей фюрера Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Юліус фон Блаас у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Юліус фон Блаас (22 серпня 1845, Альбано Лаціале1 серпня 1922, Бад-Галлі) — італійсько-австрійський художник історичного, тваринного живописів, жанрового малярства, художник-баталіст.

Біографія

Почесна освячена могила на центральному кладовищі Відня

Юліус почав своє мистецьке навчання під керівництвом свого батька, художника історичного живопису Карла фон Блааса, виїжджав на навчання до Флоренції та Риму, навчався в Академії образотворчих мистецтв у Відні, де пізніше отримав звання професора. Він отримував численні офіційні замовлення від віденського двору, написав кілька кінних портретів імператора Франца Йосифа I та імператриці Єлизавети Баварської, а також інших представників високого дворянства[5]. У 1888 році він був нагороджений медаллю ерцгерцога Карла Людвіга, а з 1869 року він був членом Будинку Художників у Відні[6].

Юліус фон Блаас був натуралістом і, крім портретів, малював також жанрові сцени життя народу. Його історичні картини та портрети також є історичними документами імперської Австрії того часу[7]. Через рік після його смерті віденський Будинок Художників присвятив йому меморіальну виставку[8]. Багато його робіт зараз знаходяться у приватних колекціонерів, а також неодноразово виставляються на аукціонах. Інші роботи знаходяться в державних колекціях, таких як австрійська галерея Бельведер і Музей військової історії.

Юліуса фон Блааса поховали в почесній могилі на Центральному кладовищі у Відні (група 15 H, ряд 1, № 12).

Його син Карл Теодор фон Блаас також присвятив себе портретному живопису.

Твори (частково)

Нічна сцена, 1913

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116198435 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Julius von Blaas
  3. Julius von BlaasOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. RKDartists
  5. Генріх Фукс: Австрійські художники 19-го століття, Відень 1973, Т. 1, С. 38.
  6. Генріх Фукс: Австрійські художники 19 століття, Відень 1978, додатковий том 1, С. 60.
  7. 150 років живопису: Художниця Династія Блаас — Аукціон Доротеум 24 вересня 2011 року в замку Танненмюле (Нижня Австрія): 732 твори мистецтва художників фон Блаас. В: Доротеум. Архів оригіналу [Архівовано 2013-12-05 у Wayback Machine.] за 5 грудня 2013; Процитовано 6 квітня 2016.
  8. auf books.google.at, процитовано 29 листопада 2013
Кінський ринок, 1917 рік

Література

  • Блаас Юліус фон. В: Австрійський біографічний лексикон 1815—1950 (ÖBL). Т. 1, Видавець Австрійської академії наук, Відень, 1957, С. 90 (прямі посилання на С. 90, С. 91).
  • Генріх Фукс: Австрійські художники 19-го століття, Відень 1973, Т. 1, С. 38.
  • Кооператив віденських художників: меморіальна виставка Юліуса Блааса, Відень 1923 р.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia