Щитник Віллара

Щитник Віллара
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок:	Polypodiineae
Родина:	Щитникові (Dryopteridaceae)
Рід:	Щитник (Dryopteris)
Вид:	D. villarii
Біноміальна назва
Dryopteris villarii (Bell) Woyn. ex Schinz & Thell., 1915

Щитник Віллара (Dryopteris villarii) — вид рослин із родини щитникових (Dryopteridaceae), зростає у Європі й Грузії.

Опис

Багаторічна рослина, вкрита жовтуватими залозами. Листки 15–60 см завдовжки, вузьколанцетні, подвійно перисті, у кластерах, запашні. Сегменти листка довгасто-ланцетні, перисті, численні, ланцетоподібно-зубчасті. Ніжка листка товста, завдовжки приблизно 1/2 довжини пластини, чорна біля основи, на решті довжини бліда або жовто-зелена, зі світло-червоно-бурими однотонними лусочками. Соруси чіткі, у 2 ряди, зрілі соруси частково торкаються. 2n=82, 164[1][2].

Поширення

Зростає у Європі (Албанія, Австрія, Англія, Болгарія, Франція [у т. ч. Корсика], Німеччина, Греція, Швейцарія, Ліхтенштейн, Іспанія [у т. ч. Балеари], Італія [у т. ч. Сардинія, Сицилія], Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Сербія та Косово, Словенія, Україна — Крим, Північний Кавказ) й Грузії[3][4][5]. Населяє скелі та осипи високих гір[2].

В Україні вид виявлений у Гірському Криму. У ЧКУ має статус «вразливий»[6].

Галерея

• 
• 

Примітки

1. Dryopteris borreri. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 12.09.2021. (нім.)
2. Dryopteris borreri. Tela Botanica. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (фр.)
3. Dryopteris villarii. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. [Архівовано 2021-09-12 у Wayback Machine.] (англ.)
4. Dryopteris villarii. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
5. Dryopteris villarii. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
6. Махиня, Л. М.; Мінарченко, В. М.; Двірна, Т. С.; Тимченко, І. А.; Ковальська, Н. П. Лікарські папоротеподібні, плауноподібні та хвощеподібні України. — Київ : Паливода А. В, 2018. — 181 с.