Щербинін Андрій Петрович

Андрій Щербинін
Щербинін Андрій Петрович
Народився	1760(1760) с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії.
Помер	1820(1820) м. Санкт-Петербург
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	поміщик (розорився)
Суспільний стан	дворянин
Військове звання	полковник армії Російської імперії
Рід	Щербиніни
Батько	Петро Щербинін
У шлюбі з	Катерина Петрівна Барц (Бартц)
Діти	Петро (1788—1813), Андрій, Олександр, Михайло (нар. 1795 або 1798 — пом. 1841), Марія, Павло

Андрій Петрович Щербинін (1760—1820) — полковник армії Російської імперії, поміщик в с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії.

Життєпис

Андрій Щербинін народився 1760 року в селі Бабаївка на Харківщині в родині колезького радника Петра Щербиніна та княгині Тетяни Кропоткіної. Проживав у так званому будинку Сковороди. Першим учителем та гувернером став уродженець Магдебурга Йоган Віганд (згодом ординарний професор Московського університету). Віганд здобув у батьків повну довіру — тому, чотирирічний Андрій Щербинін був повністю під його наглядом. Навіть уночі сплячу дитину переносили з жіночої половини до його кімнати[1][2]. Пізніше Андрій Щербинін виховувався за кордоном. У дорослому житті досяг по службі чину полковника, а в молодості успадковував чималий спадок (близько 2000 душ). Однак, не займався веденням господарства, заліз в борги, потрапив в опіку і злидні. Помер у 1820 році. Похований Андрій Щербинін на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Родина

• Дружина Катерина Петрівна Барц (Бартц) — росіянка, що походила з німецького роду[1][2].
• Діти:
  • Петро Андрійович (1788—1813) — Харківський губернський прокурор, поміщик в с. Бабаївка Харківського повіту Харківської губернії.
  • Андрій Андрійович
  • Олександр Андрійович (нар. 1790/1791 або 1792 — пом. 1876) — полковник (у відставці з 1816 року). Про нього розповідається на сторінках роману «Війна і мир» Льва Толстого.
  • Михайло Андрійович (нар. 1795 або 1798 — пом. 1841) — учасник французько-російської війни 1812 року, поручник Гвардійського генерального штабу, товариш письменника Олександра Пушкіна, якому поет адресував в 1819 року свої вірші.
  • Марія Андріївна (нар. 1792), дружина І. І. Бердряги. Сини: Георгій, Олександр, Володимир, Михайло та донька Олена. Другий шлюб — підполковник Лаптєв. Усього мала п'ятьох синів та двох доньок.
  • Павло Андрійович[3][4].

• Брати:
  • Микола Петрович — полковий сержант.
  • Дмитро Петрович — поручник[5][6][7].

Примітки

1. Яковенко Г. Г. Соціально-економічне становище гувернерів у дворянських родинах Харківської губернії наприкінці XVIII — першій половині XIX століття // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара, Каф. історії України ; [редкол.: Світленко С. І. (відп. ред.) та ін.]. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2012. — Вип. 10. — С. 26.
2. Щербачев Ю. Н. Приятели Пушкина Михаил Андреевич Щербинин и Петр Павлович Каверин. — Москва, 1912. С. 11
3. Щербинин Андрей Петрович
4. Рід: Щербини
5. София Дмитриевна Щербинина (Веселовская)
6. Садиба Щербініна в Бабаях
7. Щербинин^[недоступне посилання]