Шуляк чорний

? Шуляк чорний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Рід: Шуляк (Aviceda) Вид: Шуляк чорний
Біноміальна назва
Aviceda leuphotes (Dumont, 1820)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Falco leuphotes
Посилання
Вікісховище: Aviceda leuphotes Віківиди: Aviceda leuphotes EOL: 1047914 ITIS: 175443 МСОП: 22694964 NCBI: 2868386

Шуля́к чорний[2] (Aviceda leuphotes) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[3].

Чорний шуляк

Чорний шуляк в польоті

Нижня сторона чорного шуляка

Опис

Чорний шуляк — невеликий хижий птах. Його довжина становить 28-35 см, розмах крил 64-80 см, вага 168-224 г.

Забарвлення переважно чорне. На тімені помітний чуб, який може ставати дибки. Пера на плечах і нижній частині спини та першорядні нижні покривні пера крил мають білу центральну частину і бордові краї, на другорядних покривних перах є вузькі темно-бордові або білувато-бордові плями. Горло чорне, на верхній частині грудей велика біла пляма, решта нижньої частини тіла охриста або світло-рудувато-охриста, поцяткована широкими рудувато-коричневими поперечними смугами, іноді з білими краями. Центральна частина живота і пера на лапах білі. Нижня сторона першорядних махових пер біла з чорнуватими кінчиками, другорядних махових пер сіра, нижніх покривних пер крил чорна, стернових пер сіра зі сріблястими кінчиками.

Дзьоб темно-сірий, невеликий, дуже вигнутий, у його верхній частині є по два гострих виступа з обох сторін, а на нижній по 3-4, ближче до кінчика. Райдужки пурпурові або червонувато-карі. У самців другорядні покривні пера білі, у самиць нижня частина тіла більш смугаста, однак загалом статевий диморфізм слабо виражений[4]. У представників підвиду A. l. andamanica смуги на нижній частині тіла відсутні.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[5]

• A. l. syama (Hodgson, 1837) — гніздяться від Центральних Гімалаїв до Південного Китая, зимують в Індокитаї, на Малайському півострові і Суматрі;
• A. l. leuphotes (Dumont, 1820) — південний захід Індії, південь М'янми і захід Таїланду;
• A. l. andamanica Abdulali & Grubh, 1970[6] — Андаманські острови.

Поширення і екологія

Чорні шуляки гніздяться в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі і Камбоджі. З жовтня по грудень гімалайські і, частково, китайські популяції мігрують на південь, досягаючи Малайзії, Індонезії і Шрі-Ланки[7][8][9]. Вони повертаються на північ у лютому-березні. Чорні шуляки живуть в сухих і вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в бамбукових і вторинних заростях, поблизу річок, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. На міграції вони зустрічаються невеликими зграйками, трапляються в мангрових лісах і садах, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів[10].

Чорні шуляки ведуть переважно присмерковий спосіб життя. Вони живляться великими комахами, такими як коники, жуки, паличники і метелики, їх личинками. а також ящірками, деревними жабками, кажанами, іншими дрібними ссавцями і птахами, наприклад, жовточеревими саїмангами.

Сезон розмноження триває з лютого по липень. В Індії і М'янмі гніздування починається і березні, у Північно-Східній Індії в квітні. Пара птахів будує з гілок відносно невелике гніздо діаметром 25-40 см і висотою 10-20 см, яке встелюється травою, волокнами і зеленим листям. Воно розміщується на дерхівці дерева, на висоті 20 м над землею. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 26-27 днів. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 29 днів після вилуплення. На північному сході Індії 50% раціону пташенят складали личинки комах[11].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження, За оцінками дослідників, популяція чорних шуляків становить від 10 до 50 тисяч птахів.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Aviceda leuphotes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 серпня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Rasmussen, PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Editions. с. 82—83.
4. Sivakumar, S; Prakash, Vibhu (2004). Sexual dimorphism in Black Baza Aviceda leuphotes (PDF). Forktail. 20: 139. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2008.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 серпня 2022.
6. Abdulali, Humayun; Grubh, Robert B (1970). A new race of the Blackcrested Baza, Aviceda leuphotes (Dumont): from the Andaman Islands. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 67 (2): 137—138.
7. Decandido, Robert; Nualsri, Chukiat; Allen, Deborah; Bildstein, Keith L. (2004). Autumn 2003 raptor migration at Chumphon, Thailand: a globally significant raptor migration watch site (PDF). Forktail. 20: 49—54. Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2008.
8. Leven, Michael R.; Richard T. Corlett (2004). Invasive birds in Hong Kong, China (PDF). Ornithological Science. 3: 43—55. doi:10.2326/osj.3.43.
9. Rane, Ulhas; Borges, Renee (1987). Sighting of the Blackcrested Baza (Aviceda leuphotes) at Bhimashankar. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 84 (3): 679.
10. Sridhar, Hari (2007). Participation by Black Baza Aviceda leuphotes in mixed-species bird flocks in rainforests of the Anamalai hills, Western Ghats, India. Indian Birds. 3 (1).
11. Sivakumar, S; Prakash, Vibhu (2005). Nesting of Jerdon's Baza Aviceda jerdoni and Black Baza A. leuphotes in Buxa Tiger Reserve, West Bengal, India (PDF). Forktail. 21: 169—171. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2008.