Шпаркос великий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Трупіалові (Icteridae)
Рід:	Leistes
Вид:	Шпаркос великий

Біноміальна назва

Leistes loyca
(Molina, 1782)

Ареал виду Осіле проживання Зимування

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Sturnus loyca
Sturnella loyca
Pezites loyca

Посилання

Вікісховище:	Leistes loyca
Віківиди:	Leistes loyca
EOL:	52571331
ITIS:	563160
NCBI:	555351

Шпа́ркос великий^[2] (Leistes loyca) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 25-28 см. Хвіст відносно довгий, дзьоб довгий, загострений. Самці мають переважно темно-коричневе забарвлення, поцятковане чорнуватими смужками. Горло і груди яскраво-червоні, біля основи дзьоба біла пляма. Над очима білі "брови", перед очима вони червоного кольору. Дзьоб і лапи сірі. Самиці є блідішими за самців, червона пляма на нижній частині тіла у них слабо виражена, горло і "брови" охристі.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:^[3]

L. l. loyca (Molina, 1782) — південь Чилі і Аргентини, зокрема Вогняна земля;
L. l. catamarcanus (Zotta, 1937) — північний захід Аргентини;
L. l. obscurus (Nores & Yzurieta, 1979) — центральна Аргентина;
L. l. falklandicus (Leverkühn, 1889) — Фолклендські острови.

Поширення і екологія

Великі шпаркоси мешкають в Чилі і Аргентині, а також на Фолклендських островах^[4]. Взимку частина південних популяцій мігрує на північ. Великі шпаркоси живуть на відкритих місцевостях, зокрема на луках і в степах Патагонії, на висоті до 2500 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають на землі, насінням і плодами. Самиця будує гніздо з сухої трави і розміщує його на землі або в заростях близько до землі. Щоб уникнути виялення гнізда хижаками, вона не підлітає одразу до гнізда, а підходить до нього пішки, і так само відлітає, відійшовши на деяку відстань від гнізда. В кладці від 2 до 4 білувато-блакитних яєць, поцяткованих темними плямами. За сезон може вилупитися два виводки.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Leistes loyca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 вересня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 вересня 2022.
↑ Birds of the Falkland Islands - Long-tailed Meadowlark (Sturnella loyca).

Джерела

Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile, Christopher Helm, London.
Woods, Robin W. (1988) Guide to Birds of the Falkland Islands, Anthony Nelson, Oswestry.