Шкляїв Валентин

Шкляїв Валентин
Народження1895 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1934 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценограф
Напрямокконструктивізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительМеллер Вадим Георгійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніСтефанчук Юрій Семенович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникБерезіль Редагувати інформацію у Вікіданих

Валентин Миколайович Шкляїв (також зустрічається написання прізвища Шкляєв[1]; 1895 —1937[2]) — театральний художник, сценограф школи В. Меллера. Жертва сталінських репресій.

З 1922 у «Березолі» оформлював вистави переважно в дусі конструктивізму: «Пошились у дурні» (1924, за М. Кропивницьким), «Жакерія» (П. Меріме), «За двома зайцями» (за М. Старицьким), «Шпана» (1926, В. Ярошенка), «Яблуневий полон» (І. Дніпровського), «Пролог» (Л. Курбаса і С. Бондарчука).

В Театрі ім. Франка: «Мина Мазайло» М. Куліша і «Ділок» В. Газенклевера (обидві 1929); «Вечір класичного українського водевілю», «Москаль-Чарівник» І. Котляревського, «По ревізії» М. Кропивницького, «На перші гулі» С. Васильченка, «Як ковбаса та чарка...» М. Старицького (усі —1933)[2].

В 1934 році заарештований, подальша його доля невідома.

Примітки

  1. ↑ Наталя Єрмакова. Мистецька доля і доля мистецтва. Частина перша
  2. ↑ а б Шкляєв Валентин Миколайович. 1895—1937 // Сценографія. Пошуки власної естетики. 1920—2020 / упоряд. А. І. Александрович-Дочевський ; текст. О. В. Ковальчук. — Київ : ВД «Антиквар», 2019. — С. 81 : іл.

Джерела


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.