uk %D0%A8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80 %D0%97%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B0

Шкловський театр графа Семена Зорича (біл. Шклоўскі тэатр Зорыча) — найбільший кріпацький театр на сході Білорусі^[1]. Діяв у Шклові в 1778—1800 роках.

Театральні вистави йшли в спеціальному театральному будинку, побудованому в 1780 році^[2]^[3], і в залах при оранжереї^[1].

Акторський склад

З 1778 до 1780 року тут сформувалася дві трупи — балетна і драматична, був хор і три оркестри^[1].

У драматичних виставах виступали закордонні гастролери, учні кадетського корпусу, організованого Зоричем, кріпосні виконавці. Також брали участь дворяни-аматори. Відомо, що в спектаклях брали участь графиня Меліна і княгиня К. А. Долгорука, а постановка опери Ернеста Ванжури «Обдурений опікун» була організована «силами знаті»^[4]. Особливо славився як драматичний актор князь Прокіп Мещерський^[5], виконавська манера і майстерність якого вплинули на творчість реформатора російської сцени Михайла Щепкіна^[2].

Популярність здобули кріпосні актори — сестри Пелагея і Катерина Азаревич, Т. і Р. Бекери, К. Буткевич, М. Бушинська, Г. Максимович, Я. Політика, К. Скоробогатий, Н. Соніна, Л. Суворова, Є. Чуциков, Ф. Шамборський та ін^[2].

Вистави

Саме в Шклові проходили перші виступи іноземних артистів, приїжджим в Росію. Сергій Тучков свідчив: «Жоден славетний музикант, співак чи співачка не могли приїхати з Європи до російські столиці, не давши кілька концертів у Зорича. Він щедро дарував їх і так добре з ними обходився, що багато хто жив у нього зо кілька місяців і з вдячністю давав настанови власним його музикантам»^[1].

У театрі все було по-справжньому: якщо за сценарієм йшла битва — на сцену в'їжджали вояки на конях; якщо це була водна баталія — дія переміщалися у величезний басейн. Всього за виставу відбувалося до 70 змін декорацій. Однак приваблювало глядачів не стільки багатство постановок, скільки майстерність шкловських артистів: на вистави балетної трупи з'їжджались шанувальники з Відня, Варшави, Москви^[6].

Особливо грандіозне театральне видовище (пантоміма з алегоріями з використанням до 70 чудових декорацій) відбулось 30 травня 1780 року з приводу зустрічі в Шклові імператриці Катерини II і австрійського імператора Йосифа II. На виставі був присутній весь російський двір^[2].

У 1787 році займався оформленням вистав театральний художник Антоній Гловацький^[7].

Закриття

Після смерті графа Семена Гавриловича Зорича кріпосний театр перестав існувати. Оркестр разом з кадетським корпусом переїхав в Гродно, а балетна трупа залишилася без діла. У 1800 році після переговорів спадкоємців графа з гофмаршалам і директором імператорських театрів А. П. Наришкіним в Шклов був відряджений російський балетмейстер Іван Вальберх^[ru], який відібрав з балету 14 осіб і вивіз їх у Санкт-Петербург. Із закриттям шкловського театру в 1799 році закінчилася епоха кріпацького балету на території Білорусі^[1].

Література

Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн. 2: Рэспубліка Беларусь / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — 760 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0238-5 (Т. 14).
Аляксандраў, К. Беларускія артыстычныя дынастыі / К. Аляксандраў // Памяць: гіст.- дакум. хроніка Шклоўс. -на . — Мн., 1998 . — С. 469—470.
Бабок, М. Тэатр графа Зорыча / М. Бабко // Ударны фронт. — 2003. — 18 кастр. — С 2.
Владимиров П. А цыганские хоры к нам завёз Зорич / П. Владимиров, И. Пушкин // Могилёвская правда. — 2000. — 14 апр.- С. 5.
Борисенко, Н. С. На родину первого Президента Республики Беларусь / Н. С. Борисенко // Борисенко, Н. С. Могилёвщина — мой любимый Приднепровский край: сборник экскурсий / Н. С. Борисенко. — Могилёв, 2007. — Ч. 1 — 2. — С. 362—364.
Готовчиц, И. Екатерина, ты была не права? / И. Готовчиц // Рэспубліка. — 2003. — 16 мая. — С. 4.
Турбінскі, А. «… Шануем цябе за бацьку роднага»/ А. Турбінскі // Ударны фронт. — 1995. — 27 вер. — С. 2.
Шклоўскі тэатр Зорыча; Шклоўская балетная школа; Шклоўская музычная школа // Беларусь: энцыкл. даведнік / рэдкал. : Б. І. Сачанк — Мн., 1995. — С. 767—768.
Дадзіёмаў, В. У. Шклоўскі тэатр Сямёна Зорыча / В. У. Дадзіемаў // Дадзіёмаў, В. У. Гісторыя музычнай культуры Беларусі ад старажытнасці да канца 18 ст. / Дадзіёмаў В. У. — Мн., 1994. — С. 47,58.
Шклоўская балетная школа // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларус: у 5 т. / рэдкал. : І. П. Шамякіні (гал. рэд.) [і інш.]. — Мн., 1987. — Т. 5. — С. 572.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Тэатр Зорыча^{[недоступне посилання]}
↑ ^а ^б ^в ^г Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн. 2: Рэспубліка Беларусь / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — 760 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0238-5 (Т. 14).
↑ Аляксандраў, К. Беларускія артыстычныя дынастыі / К. Аляксандраў // Памяць: гіст.- дакум. хроніка Шклоўс. -на . — Мн., 1998 . — С. 469—470.
↑ Музыкальный театр Беларуси… С. 196.
↑ МЕЩЕРСКИЙ, Прокопий (Прокофий) Васильевич [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Зорыча шклоўская зорка^{[недоступне посилання]}
↑ Гловацкий Антоний // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 151.

Посилання

Театр Зорыча
Бабусі російського балету [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[ТЗ-1] а ^б ^в ^г ^д Тэатр Зорыча^{[недоступне посилання]}

[БЭ-2] а ^б ^в ^г Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.18 Кн. 2: Рэспубліка Беларусь / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — 760 с. — 10 000 прим. — ISBN 985-11-0238-5 (Т. 14).

[3] Аляксандраў, К. Беларускія артыстычныя дынастыі / К. Аляксандраў // Памяць: гіст.- дакум. хроніка Шклоўс. -на . — Мн., 1998 . — С. 469—470.

[4] Музыкальный театр Беларуси… С. 196.

[5] МЕЩЕРСКИЙ, Прокопий (Прокофий) Васильевич [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[6] Зорыча шклоўская зорка^{[недоступне посилання]}

[БС-7] Гловацкий Антоний // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 151.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]