Широнін Петро Миколайович

Широнін Петро Миколайович
Широнин Пётр Николаевич
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження16 червня 1909(1909-06-16)
місто Кірс, Вятська губернія
Смерть30 червня 1968(1968-06-30) (59 років)
місто Кірс Верхньокамського района Кіровської області
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Військова служба
Приналежність Російська імперія
СРСР СРСР
Вид ЗСсухопутні війська
Формування78‑й гвардійський стрілецький полк 25-ї гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Командування
1‑й взвод 8‑ї роти
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Петро Миколайович Широнін (12 червня 1909 року, Кірс, Вятська губернія — 30 червень 1968 там же) — Герой Радянського Союзу, командир 1-го стрілецького взводу 8-ї роти 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії, лейтенант. Командир широнінців.

Біографія

Народився 12 червня 1909 року в селищі Кірсинський завод Вятської губернії (нині місто Кірс Кіровської області). Закінчив педагогічний технікум, працював учителем у школі ФЗУ. Згодом став директором школи. У березні 1942 року був мобілізований до РСЧА. Пройшов навчання в 2-му Ленінградському піхотному училищі, яке дислокувалося в місті Глазов Удмуртської АРСР[1].

На фронтах Другої світової з 1943 року, командував 1-м взводом 8-ї роти 78-го гвардійського стрілецького полку (25-а гвардійська стрілецька дивізія, 6-а армія, Південно-Західний фронт).

2 березня 1943 року взвод лейтенанта Широнина, виконуючи бойове завдання, зайняв оборону на залізничному переїзді біля села Таранівка Харківської області. Протягом 5 днів до підходу основних сил взвод утримував позицію. 5 березня 1943 року гітлерівці кинули на позиції взводу 35 танків і бронемашин. У важкому бою взвод під командуванням Широніна втримав позицію, знищивши 16 танків[2] і понад 100 солдатів противника. Бійці взводу, жертвуючи собою, кидалися з гранатами під танки противника. Лейтенант Широнін був важко поранений у цьому бою.

Звання Героя Радянського Союзу йому, як і всім бійцям взводу, було присвоєно 18 березня 1943 року[3]. Після лікування він був комісований і демобілізований як інвалід 2-ї групи. Петро Широнін повернувся в рідне місто, продовжив педагогічну діяльність. Після війни П. М. Широнін, виступаючи перед молодими солдатами 25-ї гвардійської стрілецької дивізії, говорив:

Багато хто запитує мене: з чого починається подвиг? А з того, відповідаю я, в чому не завжди ще вміємо ми бачити найбільший сенс. Це буденна наше життя, повсякденні солдатські турботи. Ось ви сьогодні були на політзаняттях, рили окопи, штурмували смугу перешкод. Звідси, від вашого повсякденного ставлення до справи, і починається подвиг … В годину важкого випробування ніщо не з'являється в людині раптом. Якщо не було вміння, витримки, якщо не були високі моральні якості, придбані раніше, то і не народяться вони раптово в скрутну хвилину, як вважають деякі з вас …[4]

Петро Миколайович Широнін помер 30 червня 1968 року. Похований на батьківщині.

Пам'ять

  • Вулиця імені Героя в місті Кірс.
  • Вулиця імені Широнінців у Кірові.
  • Зупинний пункт біля села Таранівка названий Широніне.
  • У пам'ять подвигу Героїв Широнінців названий рибальський траулер.
  • У Харкові є вулиці «Гвардійців Широнінців» і «Широнина Петра», планувалося будівництво станції метро «Гвардійців Широнінців».
  • У Харкові встановлено бюст Широніна з переліком всіх героїв-широнінців.

Примітки

  1. ↑ Кулёмин И. Г., Сентемова Л. Ф., Ислентьева Р. А. Герои Советского Союза, Герои Российской Федерации, полные кавалеры Ордена Славы — наши земляки. — ISBN 5-7659-0639-7.
  2. ↑ У спогадах колишнього члена Військової ради 3-ї гв. танкової армії згадуються понад 30 знищених одиниць бойової техніки: танків, бронемашин, САУ. Джерело: Мельников С. И. «Маршал Рибалко»
  3. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1
  4. ↑ Шафаренко П. М. (1978). На різних фронтах. (Записки командира 25-ї гвардійської стрілецької дивізії). Москва. с. 139—170. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.

Джерела

  • Широнин Пётр Николаевич // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — С. 785. — 862 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.