Шерстобитов Євген Фірсович
Євген Фірсович Шерстобитов (19 червня 1928 (1928-06-19 ) , Верхньоудинськ — 20 жовтня 2008 (2008-10-20 ) , Київ ) — український радянський кінорежисер , сценарист. Лауреат Республіканської премії комсомолу Української РСР ім. М. Островського (1966 ). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1978 ).
Біографія
Народився 19 червня 1928 року в місті Верхньоудинськ, тепер Улан-Уде , Росія . Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1960 , майстерня М. Ромма ).
Працював на к/ст «Узбекфільм» і Центральному телебаченні.
З 1963 року — кінорежисер Київської кіностудії імені О. П. Довженка .
Могила Євгена Шерстобитова, Лісове кладовище
Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений медалями.
На початку жовтня 2008 року провів останній творчий вечір. Помер у 80-річному віці 20 жовтня 2008 року в київській лікарні[ 1] . Похований на Лісовому кладовищі (ділянка № 4, 50°29′58.89″ пн. ш. 30°37′42.69″ сх. д. / 50.4996917° пн. ш. 30.6285250° сх. д. / 50.4996917; 30.6285250 ).
Фільмографія
Режисер
Поставив на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка :
«Юнга зі шхуни „Колумб“» (1963),
«Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964, Премія ЛКСМ України ім. М. Островського , 1966),
«Акваланги на дні» (1965),
«Туманність Андромеди» (1967, Диплом журі Міжнародного кінофестивалю науково-фантастичних фільмів у Трієсті, Італія, 1968),
«Скарби палаючих скель» (1969),
«У тридев'ятому царстві...» (1970),
«Тільки ти» (1972),
«Поцілунок Чаніти» (1974),
«Я більше не буду» (1975),
«Не плач, дівчино» (1976),
«Тачанка з півдня» (1977),
«Бунтівний „Оріон“» (1979),
«Беремо все на себе» (1980),
«На вагу золота» (1983),
«Нас водила молодість...» (1986, т/ф, 3 о),
«Казка про гучний барабан» (1987),
«Дві долі» (1990, док., 5 ч., студія «Кінематографіст»),
«Проєкт „Альфа“» (1990),
«Прорив» (1991).
Сценарист
«Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964),
«Акваланги на дні» (1965),
«Туманність Андромеди» (1967, у співавт. з В. Дмитрієвським),
«Скарби палаючих скель» (1969, у співавт. з Г. Новогрудським),
«Тільки ти» (1972, у співавт. з В. Массом ),
«Поцілунок Чаніти» (1974, у співавт. з Є. Шатуновським),
«Не плач, дівчино» (1976, у співавт. з Є. Шатуновським),
«Беремо все на себе» (1980),
«На вістрі меча» (1986, у співавт. з Б. Крижановським , Ю. Новиковим ),
«Казка про гучний барабан» (1987),
«Проєкт „Альфа“» (1990),
«Прорив» (1991).
Література
Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.170;
Митці України. К., 1992. — С.648;
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.499;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.650;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1515.
Примітки
Посилання