Шеллі Дювалл

Шеллі Дювалл
Shelley Duvall
Шеллі на зйомках фільму, 1977 рік
Ім'я при народженні	англ. Shelley Alexis Duvall
Народилася	7 липня 1949(1949-07-07) (75 років) Х'юстон, Техас, США
Померла	11 липня 2024(2024-07-11)[2][3] (75 років)  Бланко, Бланко, Техас, США[2]  complications of diabetes mellitus^d[4]
Громадянство	США
Діяльність	акторка, продюсер
Alma mater	Waltrip High School^d (1967) і South Texas Junior College^d
Роки діяльності	1970 — 2002
У шлюбі з	Bernard Sampson^d
IMDb	ID 0001167
Нагороди та премії
Приз за найкращу жіночу роль
Шеллі Дювалл у Вікісховищі

Шеллі Дювалл (англ. Shelley Duvall) — американська акторка кіно і телебачення, номінантка на премію BAFTA (1978) і «Еммі» (1988, 1992), володарка призу за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі (1977).[5]

Найбільш відома щодо участі у фільмах «Нешвілл» (1975), «Три жінки» (1977), «Енні Холл» (1977), «Сяйво» (1980), «Попай» (1980), «Бандити часу» (1981) і «Портрет леді» (1996). З 2002 року в кіно не знімається.

Біографія

Шеллі була артистичною та енергійною дитиною, зрештою отримала прізвисько «Маніакальна миша» від своєї матері. У молодому віці зацікавилася наукою, а в підлітковому — прагнула стати вченою. Після закінчення середньої школи Волтріп у 1967 році Шеллі продавала косметику в Foley's і навчалася в Південному Техасі молодшого коледжу, де вона здобула спеціальність в галузі харчування та дієтотерапії.

Шеллі не хотіла бути акторкою, а думала стати художницею. У 1970 році вона зустріла режисера Роберта Альтмана за зніманням фільму «Брюстер Макклауд». Кілька членів знімальної групи фільму були зачаровані життєрадісною присутністю та унікальною зовнішністю Дювалл і попросили її зіграти роль у фільмі.

Справжня слава до Дювалл прийшла через 10 років з виходом фільму «Сяйво». Однак через важкий процес знімання у неї почалися проблеми з психікою. Режисер Стенлі Кубрик спеціально жорстоко та критично ставився до Шеллі. Він наполягав, щоб всі актори так проводились з Шеллі під час знімання. За задумом Кубрика, це мало вплинути на її акторську гру у фільмі.

Після фільму Стенлі Кубрик отримав премію «Золота малина», як найгірший режисер року, а Шеллі була визнана найгіршою акторкою. Однак засновники премії, після повідомлень про жорстоке поводження Кубрика, заявили, що жаліють про нагородження Шеллі Дювалл.[6]

Смерть

Шеллі Дювалл померла 11 липня у своєму будинку в Бланко, штат Техас у віці 75 років. Партнер акторки Ден Гілрой повідомив, що причиною смерті Дювалл стали ускладнення викликанні діабетом.[7][8]

Примітки

1. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
2. Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in ‘The Shining,’ Dies at 75 — The Hollywood Reporter.
   d:Track:Q61503
3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
4. Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in 'The Shining,' Dies at 75 — The Hollywood Reporter.
   d:Track:Q61503
5. Awards 1977 (англ.). Festival de Cannes. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 2012-1-23.
6. Bergeson, Samantha (22 лютого 2022). Razzie Founders Say They Would ‘Take Back’ Shelley Duvall’s Worst Actress Nomination for ‘The Shining’. IndieWire (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
7. Barnes, Mike (11 липня 2024). Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in ‘The Shining,’ Dies at 75. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
8. Украина, Комментарии (11 липня 2024). Культова акторка з фільму "Сяйво" мертва. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 11 липня 2024.

Посилання

• Шеллі Дювалл на сайті IMDb (англ.)