|
Шейкін Юрій В'ячеславович
Юрій В'ячеславович Шейкін (нар. 10 квітня 1963 — пом.5 січня 2011, Великий Новгород) — радянський та узбецький футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий виступами за низку футбольних клубів Узбекистану, а насамперед за національну збірну Узбекистану, у складі якої став переможцем Азійських ігор 1994 року.[1][2] Клубна кар'єраЮрій Шейкін розпочав грати у футбол у 80-х роках XX століття в Узбекистані. Нетривалий час він виступав за дублюючий склад вищолігового ташкентського «Пахтакора», проте більшу частину кар'єри за часів СРСР він провів в узбецьких клубах другої ліги «Нарімановець», «Шахтар», а з 1988 року грав за ташкентський «Трактор», у якому він не тільки став основним воротарем, а й неодноразово ставав автором забитих м'ячів команди. Після проголошення незалежності Узбекистану та початку розіграшу національної першості він продовжив виступи за «Трактор», в якому грав до 1995 року. У 1994 році в опитуванні на звання кращого футболіста Узбекистану посів третє місце. У 1996 році голкіпер виступав за ташкентський МХСК, з яким став бронзовим призером першості, і «Машал» з Мубарека, а в 1997 році повернувся до «Трактора».[3] У 2000 році виступав за команду «Заравшан», після чого завершив виступи на футбольних полях, і виїхав на постійне місце проживання до Росії. Помер колишній футбольний воротар 5 січня 2011 року у Великому Новгороді.[4] Виступи за збірнуЮрій Шейкін дебютував у національній збірній Узбекистану 17 квітня 1994 року в матчі зі збірною Таджикистану.[5] У цьому ж році Юрія Шейкіна включили до складу збірної для участі у Азійських іграх 1994 року в Японії. Хоча АФК цього року вирішила, що у складі збірних мають бути гравці лише віком до 23 років, проте практично всі команди приїхали на цей турнір у найсильніших складах.[6] Федерація футболу Узбекистану лише в останній момент знайшла кошти для участі команди в змаганнях, футболістам не виплачували добових на початковому етапі змагань (на відміну від решти узбецької делегації). На турнірі Шейкін був основним воротарем команди, грав у більшості матчів з перших хвилин. Перший етап турніру та чвертьфінал зі збірною Туркменістану для узбецької збірної пройшли без особливих проблем. У півфіналі турніру збірна Узбекистану зустрілась зі збірною Південної Кореї, яка перед цим вибила з турніру господарів змагань — збірну Японії. Це призвело до того, що за узбецьку збірну вболівав увесь стадіон у Хіросімі, а в самому матчі узбецька збірна спромоглась несподівано перемогти з рахунком 1-0, а Шейкін став справжнім героєм матчу. Зі слів іншого учасника матчу Ігора Шквиріна:
Про цей матч головний тренер корейської збірної на цьому турнірі Анатолій Бишовець висловився наступним чином:
У фіналі турніру узбецька збірна вже з меншим фізичним та нервовим напруженням обіграла збірну Китаю з рахунком 4-2, і стала переможцем турніру.[1][2] Юрій Шейкін після фантастично проведеного матчу з корейцями визнаний кращим воротарем турніру.[6] Після перемоги на Азійських іграх Юрій Шейкін лише один раз, у 1995 році, викликався до збірної Узбекистану, і матч зі збірною Болгарії 20 липня 1995 року став останнім у його кар'єрі у збірній.[8] Усього Шейкін зіграв 8 матчів у складі збірної Узбекистану, в яких пропустив лише 4 м'ячі. НагородиУ 1994 році після перемоги у складі команди на Азійських іграх Юрій Шейкін разом із іншими переможцями ігор та їх тренерами був нагороджений державною нагородою Республіки Узбекистан — медаллю «Шухрат».[9] Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
