uk %D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5 (%D0%9D%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

село Шевченкове
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Тер. громада	Дмитрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74040130130077506
Основні дані
Населення	70 (2006)
Площа	0,24 км²
Густота населення	291,67 осіб/км²
Поштовий індекс	16563
Телефонний код	+380 4635
Географічні дані
Географічні координати	51°0′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	133 м
Місцева влада
Адреса ради	16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
	Шевченкове
	Шевченкове
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Шевченкове.

Шевче́нкове — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 1951 року - Шостопа́лів хутір.

Належить до Гайворонської сільської ради.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	70	100%

Історія

Шостопалів хутір був населений родинами з прізвищем Шостопал, які в часи комуністичного панування почали писатися також і як Шестопал. Почав різко зростати у 1930-ті роки, коли сюди почали масово переселювати мешканці сусіднього села Гайворон. З'явилися родини Товкунів, Соломських, Гегенів, Штурмаків^[2].

Села заселялось згідно Столипинської земельної реформи та в перші роки радянської влади.

Також до села тікали від сталінської депортації представники родин "бахмацький німців", зокрема й родина Кольвіц (Kollwitz), яка переписалася більш українським "Кульвіс". Поховані на сільському цвинтарі, нащадки живуть у м. Бахмач та Київ.

В селі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство та колективне підприємство "Червона Зірка" (1930-1950).

Нинішній стан

Більшість населення - люди пенсійного віку числом до 25 осіб, що постійно мешкають тут. Улітку приїжджають жити їхні діти із сусідніх сіл та Бахмача.

На території села, при самій трасі "Бахмач-Дмитрівка", гіпсовий пам'ятник поету Тарасу Шевченку (1950). Його відреставровано 2008 року - постамент зміцнений металевим листом.

Два цвинтарі: за залізничною колією, який, фактично, належить до с. Веселого та, власне, шевченківський - добре доглянутий, із поминальним столом. Тут же могила майора медичної служби сталінських військ, який загинув поблизу села 1943.

Окремі хати куплені під дачі. Неподалік - залізниця. Старовинний дубовий гай, дерево з якого, за переказами, йшло на будівництво с. Рубанка. У 1960-их роках силами селян висаджено сосновий бір, який поширюється тепер в бік села Гайворон самосівом.

Традиції

Церкви на території села немає. Храмове свято збігається з гайворонським - Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. Традиційні страви - кисіль із бузиною, захоло́д.

Примітки

↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан

Посилання

У Вікісловнику є сторінка Шевченкове.

Погода в селі [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Географія» Портал «Україна»

[ukr-socialdata-mova-2001-1] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[2] останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан

[1]

[2]