Зарукавне

село Зарукавне
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Бахмацька міська громада
Код КАТОТТГ UA74040030140049525
Основні дані
Засноване XVIII ст.
Населення 210
Площа 0,877 км²
Густота населення 239,45 осіб/км²
Поштовий індекс 16552
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°3′24″ пн. ш. 32°45′19″ сх. д. / 51.05667° пн. ш. 32.75528° сх. д. / 51.05667; 32.75528
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми річка Басанка
Місцева влада
Адреса ради 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42
Карта
Зарукавне. Карта розташування: Україна
Зарукавне
Зарукавне
Зарукавне. Карта розташування: Чернігівська область
Зарукавне
Зарукавне
Мапа
Мапа

Зарука́внесело в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Первісні назви — Зарукавний хутір, Писарщина, Писарівщина. До 2020 входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші.

Географія

Село Зарукавне розташоване на сході Ніжинського району [1] і знаходиться за 3 км на північний схід від села Біловежі Перші. Віддаль до центру громади 20 км і до залізничної станції Григорівка – 6 км. Середня висота над рівнем моря – 143 м. У селі бере початок річка Басанка, права притока Ромену.

Історія

Засновником села називають Семена Савича, Генерального писаря Війська Запорозького (1709-1723). На початку XVIII століття він заснував у Біловежському степу хутір, який отримав назву Писарщина за посадою власника [2]. Потім хутором володіли потомки Семена Савича, зокрема в 1783 році хутор належав Анастасії Савич (Ханенко), дружині Петра Федоровича Савича, бунчукового товариша (1750), і називався Зарукавний. На хуторі проживало 73 особи (31 особа чоловічої статі і 42 особи – жіночої) [3].

В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].

На мапі Шуберта 1868 року вказано дві назви поселення: Зарукавний хутір і Писарщина[5].

Поблизу Зарукавного знаходився невеличкий хутір Марковичів, заснований Андрієм Марковичем, Генеральним Підскарбієм (1729-1740). Була там садиба, у якій Марковичі мешкали до Жовтневого перевороту 1917 року. Останнім власником садиби був поміщик Микола Миколайович Маркович [6]. Хутір Марковичів (Марковський) увійшов до складу хутора Зарукавного.

В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].

За переписом 1897 року на хуторі Зарукавному мешкало 495 осіб (232 особи чоловічої статі та 263 — жіночої), з них 492 особи православного віросповідання[7].

В 1901 році населення хутора складало 576 осіб (282 осіб чоловічої статі та 294 — жіночої)[8].

У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою хутір Зарукавний ввійшов до складу Біловежської сільської ради з центром у селі Білі Вежі, і знаходився у Дмитрівському районі Конотопської округи. На 1924 рік чисельність населення склала 567 осіб, було 112 дворових господарств[9].

Під час Голодомору 1932-1933 років померло 9 осіб, з них 6 дітей[10].

Німецька окупація села тривала з 14 вересня 1941 року до 13 вересня 1943 року. Хутір звільняли бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 218-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії[11].

Після війни в Зарукавному діяла 2-х класна початкова школа[12].

Після ліквідації у 1962 році Дмитрівського району село входить до складу Бахмацького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади[13].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[14].

Примітки

  1. Карта Бахмацького району. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  2. Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Савичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 4: П–С. — К., 1914. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  4. а б Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  5. Карта Черниговской губернии. Гайворон, лист 21-11. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  6. Марковичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1913. [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 12 вересня 2019.
  8. Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год / Чернигов. губ. стат. комитет. - Чернигов : Тип. губ. правления, 1902. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  9. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  10. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  11. Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
  12. М.Лапа. Зеленовка. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  13. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  14. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Погода в селі [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]