|
Зарукавне
Зарука́вне — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Первісні назви — Зарукавний хутір, Писарщина, Писарівщина. До 2020 входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші. ГеографіяСело Зарукавне розташоване на сході Ніжинського району [1] і знаходиться за 3 км на північний схід від села Біловежі Перші. Віддаль до центру громади 20 км і до залізничної станції Григорівка – 6 км. Середня висота над рівнем моря – 143 м. У селі бере початок річка Басанка, права притока Ромену. ІсторіяЗасновником села називають Семена Савича, Генерального писаря Війська Запорозького (1709-1723). На початку XVIII століття він заснував у Біловежському степу хутір, який отримав назву Писарщина за посадою власника [2]. Потім хутором володіли потомки Семена Савича, зокрема в 1783 році хутор належав Анастасії Савич (Ханенко), дружині Петра Федоровича Савича, бунчукового товариша (1750), і називався Зарукавний. На хуторі проживало 73 особи (31 особа чоловічої статі і 42 особи – жіночої) [3]. В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4]. На мапі Шуберта 1868 року вказано дві назви поселення: Зарукавний хутір і Писарщина[5]. Поблизу Зарукавного знаходився невеличкий хутір Марковичів, заснований Андрієм Марковичем, Генеральним Підскарбієм (1729-1740). Була там садиба, у якій Марковичі мешкали до Жовтневого перевороту 1917 року. Останнім власником садиби був поміщик Микола Миколайович Маркович [6]. Хутір Марковичів (Марковський) увійшов до складу хутора Зарукавного. В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4]. За переписом 1897 року на хуторі Зарукавному мешкало 495 осіб (232 особи чоловічої статі та 263 — жіночої), з них 492 особи православного віросповідання[7]. В 1901 році населення хутора складало 576 осіб (282 осіб чоловічої статі та 294 — жіночої)[8]. У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою хутір Зарукавний ввійшов до складу Біловежської сільської ради з центром у селі Білі Вежі, і знаходився у Дмитрівському районі Конотопської округи. На 1924 рік чисельність населення склала 567 осіб, було 112 дворових господарств[9]. Під час Голодомору 1932-1933 років померло 9 осіб, з них 6 дітей[10]. Німецька окупація села тривала з 14 вересня 1941 року до 13 вересня 1943 року. Хутір звільняли бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 218-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії[11]. Після війни в Зарукавному діяла 2-х класна початкова школа[12]. Після ліквідації у 1962 році Дмитрівського району село входить до складу Бахмацького району. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади[13]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[14]. Примітки
ПосиланняПогода в селі [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
