Шахова олімпіада 196215 шахова Олімпіада тривала з 16 вересня по 10 жовтня 1962 року в болгарському місті Варна. Конгрес ФІДЕ у Лейпцигу (1960 р.) доручив провести чергову XV Олімпіаду Шаховій Федерації Болгарії. Громадськість країни це повідомлення зустріла з великим задоволенням. Шахова федерація країни за сприяння держави, громадських і культурних організацій розгорнула серйозну підготовчу роботу до XV Олімпіади. Біля самого моря виросло шахове містечко з усіма необхідними службами. «Храм Каїсси» — так назвали болгарські архітектори палац, побудований спеціально для цих змагань. В оргкомітет XV Олімпіади надійшли заявки від 42 країн. Це було більше, ніж на попередній, XIV Олімпіаді. Правда, пізніше від участі відмовилися федерації Лівану, Чилі і Колумбії. В жеребкуванні брало участь 39 країн, але в останній момент не змогли прибути шахісти Індонезії та Еквадору, включені у другий півфінал. Склади командЗа складом учасників XV Олімпіада була найбільш представницька. Серед учасників — чемпіон світу М. Ботвинник, екс-чемпіони світу М. Ейве і М. Таль, претендент на звання чемпіона світу Т. Петросян, популярний С. Глігорич, нев'янучий М. Найдорф, надія американських шахів Р. Фішер (ветеран С. Решевський знову не приїхав на Олімпіаду) та ще 24 гросмейстери і 41 міжнародний майстер, які дістали визнання в багатьох великих турнірах. Вперше на Олімпіаду прислали своїх представників федерації Туреччини і Кіпру. ВідкриттяУрочисте відкриття XV Олімпіади відбулося 15 вересня в літньому театрі «Золоті піски». Після вітальних виступів на п'яти мовах звучали слова олімпійської клятви. Представник ФІДЕ Г. Голомбек (Англія) оголосив XV Олімпіаду відкритою. РегламентВ переддень відкриття відбулася технічна нарада капітанів команд. За традицією на нараді спеціальна комісія склала списки, поділивши команди на чотири півфінальні групи. Команди, що посядуть три перші місця в групах, складуть фінал А. У фінал В ввійдуть команди, які посядуть 4—6-е місця у півфіналах, решта команд у фіналі С за швейцарською системою виборюватимуть місця з 25-го по 37-е. Тут же на нараді представник ФІДЕ оголосив рішення останнього конгресу ФІДЕ (Стокгольм, 1962), зміст якого був таким: з метою зменшення кількості безбарвних «гросмейстерських» нічиїх учасникам заборонялося погоджуватися на нічию до 30-го ходу без дозволу головного арбітра. В іншому випадку їм загрожувала обопільна поразка. До 30-го ходу нічиї визнавалися лише у випадку пата, вічного шаха або вимушеного триразового повторення позиції. Рішення ФІДЕ значно ускладнило роботу головного судді турніру С. Флора (СРСР) і було скептично сприйняте учасниками. Нововведення не принесло турнірній боротьбі практичної користі. Це не зовсім вдале нововведення було відхилене життям і мало силу лише на XV Олімпіаді. Півфінали16 вересня відбувся 1-й тур півфіналів. Група АУ першому півфіналі фаворитом вважалася збірна СРСР (Ботвинник, Петросян, Спасський, Керес, Геллер, Таль). І справді, здобувши перемоги в усіх матчах, команда СРСР посіла перше місце з великою перевагою. Без особливих зусиль у фінал потрапили і два інших фаворити групи — команди ФРН і НДР.
Група ВЗа подібним до першої групи сценарієм розвивалися події і в другому півфіналі. Команди США, Болгарії і Румунії задовго до закінчення турніру забезпечили собі місця в головному фіналі. В румунській команді увагу глядачів привернув своєю грою 18-річний дебютант Георгіу — 6 з 7 (на 3-й шахівниці).
Група СНайбільш гостро і драматично проходила боротьба у третьому півфіналі. Досить спокійно місце у фіналі завоювала лише югославська команда. За дві інші путівки точилася напружена й нервова боротьба між командами Чехословаччини, Голландії і Польщі. Спочатку успіх був на боці поляків. Після двох мінімальних поразок від югославів і чехів вони здобули три перемоги поспіль з максимальним рахунком і після 5 турів лідирували разом з югославами. На очко від них відставали голландці, які в 2-му турі програли фінам. Чехи після двох поразок від команд Югославії (4-й тур) та Ісландії (5-й тур) посідали четверте місце. В переддень 6-го туру голландська команда дістала серйозне підкріплення в особі екс-чемпіона світу Ейве. Він прибув на турнір у найпотрібніший момент — вирішальний матч з поляками. В день його приїзду на Олімпіаді голландці зіграли з великим піднесенням і здобули переконливу перемогу — 4:0. Поліпшили своє становище і чехи, які з таким самим рахунком обіграли команду Люксембургу. Перед останнім туром команди розташувалися так:
В заключному турі багато вирішували матчі Голландія — Чехословаччина і Польща — Франція. Перший матч пройшов дуже спокійно і закінчився нічиєю на всіх шахівницях. Ця нічия забезпечила голландцям місце у фіналі. Доля чеської команди була у руках французьких шахістів. Польській команді потрібна була перемога тільки з рахунком 4:0. Поляки грали вдало і невдовзі виграли 3 : 0. Догравалася лише партія Берграссер — Дода. Напруження в матчі досягло апогею. Ця партія тривала до 82-го ходу. Всі зусилля польського майстра подолати опір француза успіху не принесли, і на превеликий жаль польської команди партія закінчилася внічию. Зате полегшено зітхнули чехи: ця нічия дала можливість їм уникнути долі угорської збірної на XIII Олімпіаді, коли та вперше в історії олімпіад залишилася за бортом головного фіналу.
Група DУ четвертому півфіналі дві найсильніші команди — Аргентини й Угорщини — уже зі старту відірвалися від решти команд. Доля третьої фінальної путівки вирішувалася в останньому турі в матчі Австрія — Данія. Австрійців влаштовував нічийний результат, але вони здобули перемогу і після тривалої перерви знову вийшли у фінал.
Фінали27 вересня почалися фінали. Фінал АВ центрі уваги 1-го туру головного фіналу були матчі СРСР — Болгарія та Югославія — Угорщина. Гросмейстери СРСР зустріли гідний опір від «господарів поля» і зуміли добитися лише мінімальної переваги (Керес — Мінев 1 : 0, решта — нічиї). З таким самим рахунком югослави перемогли угорців. І тут була лише одна результативна партія: Матанович переміг Білека. Вдало зіграла в цьому турі команда НДР з американцями. На 1-й шахівниці уже в дебюті Фішер (чорні) проти Ульмана дістав безперспективну позицію і на 18-му ході запропонував супернику нічию. На 4-й шахівниці Фукс переміг Медніса. Від поразки американців врятував Бенко в партії з Пітчем на 2-й шахівниці. Після 4 турів лідерів було троє: СРСР, Югославія і ФРН —по 10 очок, далі йшли команди США (9,5), Болгарії і Румунії (по 8) і т. д. З 5-го туру команда СРСР в котрий раз здійснила спурт. Навіть нічия з румунською командою в 7-му турі не змогла загострити боротьбу за першість. До речі, ця нічия буде єдиною в команди СРСР на XV Олімпіаді. Після 9 турів шахісти СРСР на чотири очка випереджали югославів та американців. У 10-му турі великий інтерес викликав матч СРСР — США. Зустрічі цих команд на олімпіадах завжди проходили безкомпромісно. Не була винятком, і ця: з перших же ходів на всіх шахівницях розгорнулася захоплююча боротьба. Прекрасно зіграв свою партію молодий чемпіон країни Спаський. Уже на 26-му ході Еванс визнав свою поразку. Невдовзі перед перервою погодилися на нічию Бенко і Петросян. Партії Ботвинник — Фішер і Д. Бірн — Таль залишилися незакінченими. В чемпіона світу Ботвинника у відкладеній позиції не вистачало пішака, і Фішер вважав, що перемога йому забезпечена. Однак під час догравання ситуація на шахівниці різко змінилася. Після більш ніж двох-годинної боротьби всі спроби Фішера добитися перемоги ні до чого не привели. Після 68-го ходу, нервово розписавшись на бланку, американець залишив турнірний зал. Згодом сам Ботвинник визнав, що мав програшну позицію. Цій партії судилося стати єдиною в історії шахів, зіграною цими видатними гросмейстерами. Бірн і Таль, не приступаючи до гри, погодилися на нічию. Отже, кінцевий результат матчу — 2,5: 1,5 на користь команди СРСР. У фіналі шахісти СРСР перемогли в 21 партії і тільки в двох зазнали поразки: Ботвинник — від Ульмана і Геллер — від румуна Шооша. Боротьба за друге місце весь турнір точилася головним чином між командами Югославії і США. Вони по черзі посідали другий рядок у турнірній таблиці. І тільки в 10-му турі, скориставшись невдачею американців в матчі з радянською збірною, югослави зуміли випередити їх на одне очко. В останньому турі ці команди зустрілися між собою. Тільки перемога з рахунком 3: 1 відкривала США шлях до срібних медалей. Матч і закінчився з таким рахунком, але на користь югославів. На 1-й шахівниці Глігорич переміг Фішера, а Івков — Д. Бірна на 4-й. Югослави стали володарями срібних медалей. У команді вдало зіграли у фіналі Глігорич — 7 (11) і Івков — 7,5 з 9. Поразка від югославської команди з великим рахунком позбавила американців навіть третього місця, оскільки в останній момент їх зуміла випередити команда Аргентини, що здобула перемогу над голландцями. Команда СРСР святкувала черговий, шостий підряд успіх на Олімпіаді. Чотири учасники добилися найкращих результатів на своїх шахівницях:
Югославська команда повернула собі звання віцечемпіона, яке втратила в Лейпцигу. Насамперед заслуга в цьому лідера Глігорича (+8—1=8) та Івкова, який чудово зіграв на 4-й шахівниці (+11—0=5). Впевнено виступили також Трифунович (+4—1=10), резервісти Парма (+3—0 = 6) і Мінич (+5—0=3). Лише Матанович на 3-й шахівниці грав нерівно (+5—3=7). Третє місце аргентинської команди (в Лецпцизі — сьоме) — великий успіх. Цьому сприяла блискуча гра 52-річного Найдорфа (+9—1=7) — другий результат на 1-й шахівниці за Олафссоном (14 з 18) і молодого Сангінетті — на 4-й шахівниці (+12—1=3). Особливо відзначилися вони у фіналі, де були найкращими на своїх шахівницях: Найдорф — 7,5 (11), Сангінетті—6 (8). Вдало зіграли Хул. Болбочан — 2-а шахівниця (+5—2=10), Панно — 3-я шахівниця (+7—2=5) і Фогельман — 2-й резерв (+4—0=2). Россетто добився лише 50% -ого результату (+4—4=2). Перед початком Олімпіади більшість вважала, що друге місце залишиться за американцями, команду яких очолював 19-річний чемпіон країни Фішер. Однак американці задовольнилися лише четвертим місцем, і головним винуватцем цього був саме Фішер, на якого покладалися великі надії. Фішер (+8—3 =6) розчарував своєю грою, особливо у фіналі, де показав лише 50 %-ний результат, зазнавши трьох поразок в 11 партіях.
Фінал ВУ фіналі В зі старту вперед вийшли команди Польщі і Куби, потім лідерство захопили англійці. Однак на фініші команда Англії зазнала двох поразок — від кубинців (9-й тур) і поляків (11-й тур). Іспанські шахісти, які відмінно фінішували, наздогнали англійців. Після підрахунку матчевих очок перше місце присудили іспанцям. В цьому фіналі було встановлено своєрідний рекорд олімпіад, який зберігся і досі. В матчі 10-го туру МНР — Ісландія майстри Момо і Торстейнссон зіграли найтривалішу партію Олімпіади. Вони зробили 149 ходів, щоб закінчити партію внічию.
Фінал СФінал С проводився за швейцарською системою в 11 турів. Тут перемогла команда Норвегії.
ЗакриттяДвадцять п'ять днів тривав шаховий фестиваль на «Золотих пісках». Понад сто журналістів з багатьох країн передали свої останні кореспонденції з Олімпіади. Олімпіада фінішувала. Увечері 10 жовтня на сусідньому курорті «Дружба» в ресторані «Чорноморець» відбулося урочисте закриття XV Олімпіади. Під оплески присутніх віце-президент ФІДЕ міжнародний майстер Я. Шайтар (Чехословаччина) вручив капітану збірної СРСР Л. Абрамову золотий Кубок ФІДЕ. Учасники команди одержали золоті медалі чемпіонів світу. Срібні медалі дісталися югославським шахістам, бронзові — аргентинцям. Капітани команд США, Угорщини і Болгарії, які посіли четверте-шосте місця, нагороджені грамотами оргкомітету. Такі самі грамоти одержали капітани команд Іспанії та Англії за перемогу у фіналі В і команди Норвегії за перемогу у фіналі С. Джерела
|