Шахова олімпіада 1939

Шахова олімпіада 1939
Вид спорту шахи
Країна  Аргентина
Місце розташування Буенос-Айрес
Teatro Politeamad
Попередник Шахова олімпіада 1937
Наступник Шахова олімпіада 1950
Номер видання 8
Момент часу 1939
Час/дата початку 24 серпня 1939
Час/дата закінчення 19 вересня 1939
Організатор ФІДЕ
Кількість зіграних матчів 930
CMNS: Шахова олімпіада 1939 у Вікісховищі

8-а шахова олімпіада проходила в столиці Аргентини місті Буенос-Айрес з 24 серпня до 19 вересня 1939 року. Участь в олімпіаді взяли 27 країн. Це була перша олімпіада за межами Європи.

У турнірі планували взяти участь близько 40 країн, хоча змогли приїхати лише 27. Відмовились від участі чотириразові олімпійські чемпіони — збірна США та дворазові олімпійські чемпіони — збірна Угорщини. Також через фінансові проблеми не надіслала команду і федерація шахів Югославії. Але взяла участь збірна Німеччини, яка відновила членство у ФІДЕ. Німецька команда була посилена шахістами з анексованої Австрії (1-а шахівниця — Е. Еліскасес, 4-а — А. Беккер).

Вперше Південноамериканський континент був представлений 11-ма командами; для багатьох шахістів цих команд цей виступ став дебютом на Олімпіадах. Проведення такого великого турніру розігріло інтерес місцевого населення до шахів. Було куплено кілька тисяч постійних абонементів. У змагальному залі, в окремі дні, були присутні більше трьох тисяч глядачів.

Раніше Олімпіади проводили за круговою системою, але цього разу через велику кількість учасників команди розбили на чотири групи по 6—7 команд у кожній. Із кожної групи у фінал виходили 4 найкращі команди, інші розігрували місця з 17-го по 27-е. Крім того, команда, яка зайняла 1-е місце у другому фіналі («Фінал Б»), нагороджувалась Кубком президента Аргентини Ортіса.

На цій Олімпіаді вперше виступив екс-чемпіон світу Хосе Рауль Капабланка. Він зіграв 16 партій, у 7 переміг, решту закінчив внічию. Як і на минулих олімпіадах, команду Франції очолював чемпіон світу Олександр Альохін, який тільки-но закінчив турне Південною Америкою, через що до своєї команди приєднався лише в Буенос-Айресі.

Перший неприємний інцидент стався за день до початку півфіналів. Капітан німецької команди зажадав від організаторів, аби чехословацький прапор замінили на прапор протекторату Богемії і Моравії. Збірна Чехословаччини стала протестувати, її підтримали багато інших команд. Прапор залишили, і він до кінця змагання висів над театром «Політея».

Із груп вийшли всі фаворити. Команді Латвії вдалося обійти збірну Третього рейху. Перед початком фіналу виникла чергова проблема, організатори ніяк не могли домогтися повернення кубка Гамільтона—Рассела, який зберігався в Нью-Йорку в шаховому клубі імені Ф. Маршалла. Американська сторона посилалася на те, що команда, яка тричі поспіль вигравала Олімпіади, за статутом отримувала кубок на довічне зберігання. Але це правило діяло лише тоді, якщо команда продовжувала подальшу участь у змаганнях. Після великих зусиль, втрутилося навіть аргентинське посольство, кубок доставили в Буенос-Айрес.

1 вересня розпочався фінальний турнір. Початок першого туру збігся з нападом Німеччини на Польщу, у відповідь Англія відразу ж оголосила війну Німеччині. Англійські шахісти відмовилась від подальшої участі й повернулись додому. Чемпіон світу Альохін виступив по радіо і в пресі з вимогою оголосити бойкот німецькій команді. Олімпіада опинилась під загрозою зриву. Більша частина делегацій вимагала виключення німецької збірної, але організатори не погодились з цим. Було прийнято рішення, що Франція й Польща не гратимуть проти команди Німеччини, і кожна збірна цих трьох країн отримає по два очки. Також проти німців відмовилася грати збірна Палестини. У свою чергу німці заборонили збірній Чехословаччини грати проти Франції та Польщі. Врешті-решт 6 матчів не було зіграно взагалі.

Вдалим видався старт для збірної Аргентини. Після 3-х перемог вони випереджали переслідувачів на 1,5 очка. Але в 4-му турі поступилися команді Німеччини, яка обійшла їх на пів очка. Після подолання екватору турніру майже у половини команд зберігалися шанси на призові місця. Стабільно виступала шведська команда, незважаючи на поразку від бразильців у 8-му турі, вона залишалася в групі лідерів.

За тур до кінця змагань німецька команда випереджала естонців і поляків на два очки. В останньому турі вона не стала ризикувати, закінчивши гру проти команди Нідерландів унічию. Друге місце посіли поляки, які розгромили збірну Данії з рахунком 3 ½ на ½. Команда Естонії в останньому турі поступилася з мінімальним рахунком збірній Аргентині і в результаті фінішувала третьою. За історію естонської збірної цей виступ був третім і на той час найбільш вдалим. Четверте місце дісталося команді Швеції, яка виступала на цьому турнірі без свого провідного шахіста Г. Штольца.

За перше місце в фіналі «Б» вели боротьбу команди Ісландії та Канади. У результаті обидві команди набрали однакову кількість очок (по 28), Кубок президента Аргентини вручили команді Ісландії лише через більшу кількість виграних матчів. В ісландській збірній відзначилися Гудмундссон (11 з 14) і Арнлаугссон (7½ з 10). Серед канадців найбільш вдалим виявився чотирнадцятирічний Деніел Абрагам Яновський, який грав на 2-й шахівниці, він набрав 13½ очок із 16 можливих.

Загалом на олімпіаді було зіграно 930 партій.

Після закінчення турніру багато учасників не стали повертатися в Європу, зокрема, в Аргентині назавжди залишилися М. Найдорф і А. Беккер, а Г. Штальберг[en] залишався там до 1948 року. Кубок Гамільтона—Рассела в Німеччину так і не привезли, він залишався в Буенос-Айресі до наступної Олімпіади, яка відбулася тільки через 11 років — в 1950 році в Дубровнику.

Групи (Півфінали)

Перша група

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + − = Очки
1—2 Польща Польща 2 3 3½ 2½ 4 3½ 5 0 1 18½
1—2 Протекторат Богемії і Моравії 2 2½ 3½ 3 4 3½ 5 0 1 18½
3 Англія Англія 1 1½ 3 2½ 2½ 3 4 2 0 13½
4 Бразилія Бразилія ½ ½ 1 3 3½ 4 3 3 0 12½
5 Канада Канада 1½ 1 1½ 1 3½ 2½ 2 4 0 11
6 Перу Перу 0 0 1½ ½ ½ 2½ 1 5 0 5
7 Парагвай Парагвай ½ ½ 1 0 1½ 1½ 0 6 0 5

Друга група

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + − = Очки
1 Латвія Латвія 1½ 3½ 2½ 3 3 4 5 1 0 17½
2 Третій Рейх Німеччина 2½ 2½ 2 3 2½ 3½ 5 0 1 16
3 Чилі Чилі ½ 1½ 2½ 3 3 3½ 4 2 0 14
4 Франція Франція 1½ 2 1½ 2 3 3½ 2 2 2 13½
5 Болгарія Болгарія 1 1 1 2 3 2 1 3 2 10
6 Уругвай Уругвай 1 1½ 1 1 1 3 1 5 0 8½
7 Болівія Болівія 0 ½ ½ ½ 2 1 0 5 1 4½

Третя група

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + − = Очки
1 Аргентина Аргентина 2½ 3 2½ 2½ 3½ 4 6 0 0 18
2 Литва Литва 1½ 1½ 3 2½ 4 4 4 2 0 16½
3 Нідерланди Нідерланди 1 2½ 2 2½ 3½ 3½ 4 1 1 15
4 Данія Данія 1½ 1 2 2 4 3 2 2 2 13½
5 Ісландія Ісландія 1½ 1½ 1½ 2 3½ 3 2 3 1 13
6 Ірландія Ірландія ½ 0 ½ 0 ½ 3 1 5 0 4½
7 Еквадор Еквадор 0 0 ½ 1 1 1 0 6 0 3½

Четверта група

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 + − = Очки
1 Швеція Швеція 1 2½ 2½ 4 4 4 1 0 14
2 Естонія Естонія 3 1½ 2½ 2 4 3 1 1 13
3 Палестина Палестина 1½ 2½ 1 3½ 2½ 3 2 0 11
4 Куба Куба 1½ 1½ 3 1 3 2 3 0 10
5 Норвегія Норвегія 0 2 ½ 3 2½ 2 2 1 8
6 Гватемала Гватемала 0 0 1½ 1 1½ 0 5 0 4

Фінал «А»

Турнірна таблиця

Місце Країна Склад команди Очки
1 Третій Рейх Німеччина Еріх Елісказес, Пол Мічел, Людвіг Енджелс, Альберт Беккер, Генріх Рейнхард 36
2 Польща Польща Ксавери Тартаковер, Мігель Найдорф, Пауліно Фрідман, Теодор Регеджинський, Францішек Сулік 35½
3 Естонія Естонія Пауль Керес, Ілмар Рауд, Пол Фелікс Шмідт, Гунар Фрідман, Йохан Турн 33½
4 Швеція Швеція Гідеон Штальберг, Ерік Ландін, Нільс Берґквіст, Госта Денілсон, Бент Екенберг 33
5 Аргентина Аргентина Роберто Ґрау, Луїс П'яцціні, Хакобо Больбочан, Карлос Гуймард, Ісаяс Плесі 32½
6 Чехія Чехословаччина Карел Опоченскі, Ян Фолтис, Жирі Пелікан, Карел Скалічка, Франтішек Зіта 32
7 Латвія Латвія Владімірс Петровс, Фрічіс Апсенікс, Мовас Фейгінс, Лукіс Енджеліс, Мелнагіліс 31½
8 Нідерланди Нідерланди Тео ван Схелтінґа, Ніколаас Кортлевер, Адріан де Грот, Лодевейк Прінс, Кріс де Ронде 30½
9 Палестина Палестина Моше Черняк, Йожеф Порат, Віктор Вінз, Зельман Клейстан, Мір Рауч 26
10 Франція Франція Олександр Алехін, Арістад Громер, Віктор Кан, Барбатто Рометті, Дез 24½
11 Куба Куба Хосе Рауль Капабланка, Лопез, Алеман, Бланко, Планас 22½
12 Чилі Чилі Маріанно Кастілло, Родріго Флорес, Рене Летельє, Салас, Рід 22
13 Литва Литва Владас Мікенас, Повілас Вайтоніс, Маркас Лукіс, Повілас Таутвайшес, Андрешіунас 22
14 Бразилія Бразилія Октавіо Тромповскі, Адемар Сільва Роча, Вальтер круз, Жоао де Сюза Мендес, Освальдо Круз Фільхо 21
15 Данія Данія Йенс Еневолдсен, Крістіан Поулсен, Крістенсен, Соренсен, Ларсен 17½
16 Англія Англія Конел Г'ю О'Донел Александер, Джордж Алан Томас, Філіп Сюарт Мілнер-Баррі, Гаррі Ґоломбек, Баруч Гарольд Вуд  — N\A[1]

Найкращі індивідуальні результати (за результатами ігр тільки фіналі «А») на 1-5 шахівницях відповідно отримали:

  1. Хосе Рауль Капабланка (Куба Куба),
  2. Йозеф Порат (Палестина Палестина) та Мечислав Найдорф (Польща Польща),
  3. Людвіг Енджелс (Третій Рейх Німеччина),
  4. Гуннар Фрідеман (Естонія Естонія),
  5. Ісаяс Плесі (Аргентина Аргентина).

Матчі

  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
  • Синім кольором позначено скасовані ігри (суперникам зарахували по 2 очки);
  • Команда Англії знялась зі змагань;
Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Німеччина Німеччина × 2 2½ 3 3 3 3 2 2 2 3½ 3 2 2½ 2½ 36 24 9 5 0
2 Польща Польща 2 × 2½ 1½ 2½ 2 2 1½ 2 4 3½ 4 2 2½ 3½ 35½ 20 7 5 2
3 Естонія Естонія 1½ 1½ × 2 1½ 3 1½ 2½ 2 2 3 3½ 3 3½ 3 33½ 18 7 3 4
4 Швеція Швеція 1 2½ 2 × 3½ 1½ 1½ 1½ 2 3 3½ 2½ 3 1½ 4 33 17 7 2 5
5 Аргентина Аргентина 1 1½ 2½ ½ × 3½ 2½ 1½ 2 2½ 2½ 3 3½ 3½ 2½ 32½ 20 9 1 4
6 Протекторат Богемії і Моравії 1 2 1 2½ ½ × 3½ 3½ 2½ 2 3 2 2½ 3½ 2½ 32 20 8 3 3
7 Латвія Латвія 1 2 2½ 2½ 1½ ½ × 2 3 2½ 2½ 3 3½ 2½ 2½ 31½ 21 9 2 3
8 Нідерланди Нідерланди 2 2½ 1½ 2½ 2½ ½ 2 × 1½ 2 2 2 3 2½ 4 30½ 18 6 5 3
9 Палестина Палестина 2 2 2 2 2 1½ 1 2½ × 2½ 3 1½ 1 2½ ½ 26 14 4 5 5
10 Франція Франція 2 0 2 1 1½ 2 1½ 2 1½ × 2 2 1 2 4 24½ 10 1 7 6
11 Куба Куба ½ ½ 1 ½ 1½ 1 1½ 2 1 2 × 3 3 2½ 2½ 22½ 11 4 2 8
12 Литва Литва 1 0 ½ 1½ 1 2 1 2 2½ 2 1 × 2½ 2 3 22 11 3 4 7
13 Чилі Чилі 2 2 1 1 ½ 1½ ½ 1 3 3 1 1½ × 2½ 1½ 22 9 3 2 9
14 Бразилія Бразилія 1½ 1½ ½ 2½ ½ ½ 1½ 1½ 1½ 2 1½ 2 1½ × 2½ 21 7 2 2 10
15 Данія Данія 1½ ½ 1 0 1½ 1½ 1½ 0 3½ 0 1½ 1 2½ 1½ × 17½ 5 2 0 12
16 Англія Англія X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X

Фінал «Б»

Турнірна таблиця

Місце Країна Склад команди Очки
17 Ісландія Ісландія Балдур Мюлер, Азгейрсон, Гюдмансон, Порвалдсон, Анлаугсон 28
18 Канада Канада Джон Моісон, Деніел Абрагам Яновський, Опсахл, Холовач, Хельман 28
19 Норвегія Норвегія Роджан, Ларсен, Ребнорд, Австбо 27
20 Уругвай Уругвай Ротунно, Ханні Флеркуїн, Гулла, Рокс Кабралл, Олівейра 26
21 Болгарія Болгарія Олександр Цветков, Олег Нейкіріч, Кіпров, Кантарджієв, Карастойчев 25½
22 Еквадор Еквадор Понс, Моралес, Сієра, Суарес Давілья, Аяла 21
23 Гватемала Гватемала Васаукс, Асутріас, Круз Балнес, Салзар 15½
24 Ірландія Ірландія Джон О'Хенлон, О'Донован, Керлін, Мінніс, Неш 15½
25 Перу Перу Дуланто, Пінзон Соліс, Кастро де Мендоза, Сото, Кайо 14
26 Болівія Болівія Кордова, Пол Бендер, Родрігез Хуртадо, Завала, Рейс Веласко 10
27 Парагвай Парагвай Діз Перес, Еспінола, Латерза, Буттнер, Апонте 9½

Найкращі індивідуальні результати (тільки у фіналі «Б») на 1-5 шахівницях відповідно отримали: Ернст Роджан (Норвегія Норвегія), Деніел Абрагам Яновський (Канада Канада), Джон Гюдмансон (Ісландія Ісландія), Міхаїл Кантарджієв (Болгарія Болгарія) та Гомундур Анлаугсон (Ісландія Ісландія).

Матчі

  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
Місце Команда 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Очки КО КПер КНіч КПор
16 Ісландія Ісландія × 2½ 2 3 2½ 3 3½ 2½ 2 4 3 28 18 8 2 0
17 Канада Канада 1½ × 3 2 3 3 2 3½ 3½ 3½ 3 28 16 7 2 1
18 Норвегія Норвегія 2 1 × 2½ 1½ 3 4 2 3½ 3½ 4 27 14 6 2 2
19 Уругвай Уругвай 1 2 1½ × 3 2 3½ 3½ 2½ 3 4 26 14 6 2 2
20 Болгарія Болгарія 1½ 1 2½ 1 × 3 4 2½ 3½ 3½ 3 25½ 14 7 0 3
21 Еквадор Еквадор 1 1 1 2 1 × 3 2½ 3 3½ 3 21 11 5 1 4
22 Гватемала Гватемала ½ 2 0 ½ 0 1 × 2½ 3 3 3 15½ 9 4 1 5
23 Ірландія Ірландія 1½ ½ 2 ½ 1½ 1½ 1½ × 1½ 2½ 2½ 15½ 5 2 1 7
24 Перу Перу 2 ½ ½ 1½ ½ 1 1 2½ × 2 2½ 14 6 2 2 6
25 Болівія Болівія 0 ½ ½ 1 ½ ½ 1 1½ 2 × 2½ 10 3 1 1 8
26 Парагвай Парагвай 1 1 0 0 1 1 1 1½ 1½ 1½ × 9½ 0 0 0 10

Жінки

В ході Олімпіади відбувся сьомий чемпіонат світу з шахів серед жінок.

  • Результати:
Місце Гравець Країна Очки
1 Вера Менчик Англія Англія 18
2 Соня Граф Третій Рейх Німеччина 16
3 Берна Караско Чилі Чилі 15½
4 Ефрід Ріндер Третій Рейх Німеччина 15
5 Мона Мей Карф США США 14
6 Мілда Лауберте Латвія Латвія 12
7 Марія Тереза Мора Куба Куба 11
8 Катеріна Рудзент Нідерланди Нідерланди 11
9 Блажена Янечкова Чехія Чехословаччина 9
10 Паулетта Швардцмен Франція Франція 9
11 Інгрід Ларсен Данія Данія 8½
12 Дора Трепан де Наваро Аргентина Аргентина 8
13 Індеборга Андерсон Швеція Швеція 7½
14 Марія Бері де Монтеро Аргентина Аргентина 7
15 Салом Рейчер Палестина Палестина 7
16 Маріана Стофелес Бельгія Бельгія 7
17 M. A. де Вігел Уругвай Уругвай 6
18 Елена Раклаускене Литва Литва 3½
19 Рут Блоч Накеруд Норвегія Норвегія 3
20 Анабела Логід Канада Канада 2

Примітки

  1. ↑ Після вторгнення Німеччини в Польщу команда Англії знялась зі змагань

Джерела