Шарль Деббас

Шарль Деббас
араб. شارل دبّاس
Прапор
Прапор
 1-й Президент Лівану
1 вересня 1926 — 2 січня 1934
Наступник: Пріва-Антуан Обуар
Прапор
Прапор
 7-й Прем'єр-міністр Лівану
9 березня 1932 — 29 січня 1934
Попередник: Огюст Адиб Паша
Наступник: Абдалла Байгум
 
Народження: 16 квітня 1884(1884-04-16)[1]
Бейрут, Ліван[1][2]
Смерть: 22 серпня 1935(1935-08-22)[2] (51 рік)
XVI округ Парижа, Париж[2]
Поховання: Бейрут[3]
Країна:  Османська імперія
 Арабське Королівство Сирія
 State of Greater Lebanond
 Lebanese Republic under French mandated
Релігія: православ'я
Освіта: Saint Joseph University of Beirutd[4] і Університет Монпельє[3]
Нагороди:
командор ордена Почесного легіону орден Мухаммеда Алі Орден Чорної зірки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Шарль Деббас (фр. Charles Debbas, араб. شارل دباس; 16 квітня 1884 — 22 серпня 1935) — ліванський політик, перший президент і сьомий прем'єр-міністр Лівану за часів французького мандату (колишній Великий Ліван), голова парламенту від січня до жовтня 1934 року.

Біографія

Народився у відомій родині в Бейруті. Первинну освіту здобував у єзуїтській школі, потім вивчав юриспруденцію в Парижі та здобув ступінь доктора права[5]. Там він познайомився з медичною сестрою Марсель Бургарт, з якою одружився 24 жовтня 1919 року в Неї-сюр-Сен.

Належав до масонської ложі в Лівані, що перебувала під юрисдикцією ложі «Великий схід Франції».

20 жовтня 2020 року верховний комісар у Бейруті Робер де Ке призначив Деббаса керівником судової служби Великого Лівану. За часів французького мандату в Лівані Шарль Деббас спочатку обіймав посаду міністра юстиції, потім став головою Національних зборів, а 1 вересня 1926 року став першим президентом Ліванської Республіки. 1929 року його переобрали на ту посаду та, зрештою, він був президентом до січня 1934. Одночасно, від березня 1932 до січня 1934 року очолював уряд Ліванської Республіки.

За його президентства було ухвалено рішення про роззброєння Великого Лівану та запроваджено обов'язкову професійну освіту.

1934 року він знов очолював міністерство юстиції та парламент[6][7]. На посаді президента його замінив Хабіб Паша ес-Саад[8].

Помер у листопаді 1935 у 80-річному віці. Похований у Бейруті, на цвинтарі Мар Мітр разом із дружиною, яка померла в Парижі 1960 року.

Примітки

  1. ↑ а б свідоцтво про шлюб
  2. ↑ а б в свідоцтво про смерть
  3. ↑ а б Hallak H. موقع يا بيروت: آل دبَّاس
  4. ↑ شارل دباس: أول رئيس للجمهورية اللبنانية، الرجل الهادئ النزيه الذي نظم المحاكم ونقابة المحامين — 2011.
  5. ↑ L'Homme libre : journal quotidien du matin / rédacteur en chef, Georges Clemenceau ; directeur, Fr. Albert. Gallica (фр.) . 24 серпня 1935. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  6. ↑ L'Armée d'Afrique : organe de liaison entre les officiers de réserve de l'Algérie, Tunisie et Maroc et leurs camarades de l'active. Gallica (фр.) . квітень 1929. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  7. ↑ Bulletin mensuel ["puis" officiel] des actes administratifs du Haut Commissariat ["puis" administratifs de la Délégation]. Gallica (фр.) . 1 лютого 1934. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  8. ↑ Correspondance d'Orient : revue économique, politique & littéraire / directeurs : Chekri-Ganem, Dr Georges Samné. Gallica (фр.) . січень 1934. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.

Посилання