Шар'я
Шар'я́ — місто (з 1938[1]) в Росії, адміністративний центр міського округу Шар'я та Шар'їнського району Костромської області (до складу району не входить). ГеографіяМісто розташоване на річці Ветлуга (притока Волги), за 328 км від Костроми. Станція Шар'я — великий залізничний вузол Транссибірської магістралі. Місто рівновіддалене (~ 300 км) від обласних центрів Кострома (на захід), Нижній Новгород (на південь) та Кіров (на схід). Приблизно на тій же відстані в північному напрямку розташоване місто Великий Устюг. Історія містаШар'я — міський округ обласного підпорядкування, промисловий та культурний центр північного сходу Костромської області з населенням близько сорока тисяч осіб. Місто розташоване на лівому низинному березі річки Ветлуги та займає територію в 2530 гектарів. Будівництво залізниці Вятка-Вологда здійснювалося будівельним управлінням на кошти державної скарбниці. Залізницю та паровозне депо Шар'я почали будувати в 1903, а в червні 1906 дільницю залізниці було введено в експлуатацію. На початку 1907 були закінчені роботи з будівництва паровозного депо. В цьому ж році закінчилося будівництво вокзалу, водокачки, 21-й залізничної школи, лікарні з поліклінікою та житлових будинків. Будівництво залізничного мосту через річку Ветлугу вели російські фахівці та робітники, які мали вже великий досвід у будівництві мостів на інших залізницях Росії. В червні 1906 будівництво моста закінчилося. Своїм заснуванням та розвитком місто зобов'язане залізниці, прокладеної тут на початку минулого століття. 24 листопада 1906 відбулося офіційне відкриття руху поїздів, і нова залізниця стала називатися Північною, а станція, розташована на 701 км від Москви, — Шар'я по імені річки[2], що протікає в двохстах метрах від вокзалу. Назву річці дали ще марійці — древні мешканці цих місць. В марійській мові багато слів з коренем «шар». В цьому випадку більш підходить гірськомар. шараш, що означає «калюжа», або лукомар. шор — «річка». Мовою марійців слово ''Шар'я'' означає «річка»[3]. В російській мові назва річки перетворилося в ''Шар'їнка''. На даний момент річка заболочена. Поступово станція відбудовувалася і в 1917 перетворилася на велике селище з паровозним та вагонним депо. У 1938 Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада робітниче селище Шар'я було перетворено в місто з населенням близько 12 тисяч осіб. З утворенням в 1944 Костромської області Шар'я увійшла до її складу і була віднесена до категорії міст обласного підпорядкування. У роки Другої світової війни 24 тисячі містян зі зброєю в руках захищали СРСР. Майже 8000 — кожний третій — загинули в боях. У 50-70-і роки місто активно розвивалося. «Шар'ядрев» з лісокомбінату перетворилося на найбільше містоутворююче підприємство Костромської області. З'явилося швейне, меблеве виробництво, збільшилася кількість підприємств харчової промисловості. У місті швидкими темпами йшло будівництво, виростали нові мікрорайони, лікарні, школи, училища. Клімат
ЕкономікаСьогодні Шар'я — розвинуте промислове місто. Містоутворююче підприємство — «Лісопромисловий комплекс», ПДО «Шар'ядрев» (приблизно до 1996 року, потім філія холдингу «Кроностар», приблизно з 2002). У числі великих підприємств міста: локомотивне та вагонне депо, вузол зв'язку. У харчовій промисловості виникло підприємство з виготовлення мінеральної води. Теплом та електроенергією місто забезпечує Шар'їнська ТЕЦ. ТранспортШар'я має вигідне транспортно-географічне положення. Розташоване на перехресті федеральних автомобільних трас з півночі на південь і з заходу на схід. Через місто проходить залізниця, що з'єднує Москву та Владивосток.
Аеропорт приймає лише малі літаки[4]. КультураУ місті 4 середні спеціальні навчальні заклади, працюють філії КДУ ім. Некрасова, Сучасного гуманітарного університету, Міжнародного юридичного інституту при Міністерстві Юстиції РФ і Московського інституту економіки, менеджменту та права. З 1991 відкрито 4 православних храми. До 1991 будівля Нікольського храму (в центрі міста) використовувалася для краєзнавчого музею. 25 червня 1991 будівлю Нікольського храму було повернуто церковній громаді. У січні 1998 року Нікольський храм згорів, через кілька років був заново відбудований. Зараз у місті діють три храми. Серед закладів культури особливе місце займає краєзнавчий музей. Його експозиції розповідають про різні періоди у житті міста. Місто є активним членом міжрегіональної асоціації міст Поветлужжя. Міста-побратимиПримітки
Посилання
|